Перейти до вмісту

Сторінка:Тутковський. Узбережжя ріки Уборти. 1925.djvu/177

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

зернястий амфіболовий граніт — на північний захід від села Юрова в урочищу Мойлини, у бархані (§ 316), на півверстви на північ від попереднього (§ 317), в урочищах Клетно і Дубова Волока (§ 318), на північ до села Рудні Хочинської у чотирьох пунктах (§ 320), у селі Рудні Хочинській (§ 321) і на шляху до Хочина (§ 322).

З цього зіставлення видко, що амфіболовий граніт і своєю барвою, і своїм географічним розповсюдженням тісно сполучений з обома попереду описаними відмінами граніту; усі ці відміни треба розглядати, як шлірові (у великому маштабі) відміни або продукти диференціяції одної спільної магми. Зокрема амфіболовий граніт сполучений з иншими двома описаними відмінами граніту навіть своїм мінералогічним складом, бо амфібол трапляється і в сірому та червоному гранітах, яко другорядна складовина (див. вище).

§ 440. Цілком окрему групу утворюють так звані жилові породи, що стоять посередині між інтрузивними (§§ 436-439) та ефузивними породами (§§ 449-451). Як відомо з часу прань Гага і Іддінгса (Hague and Iddings, Bullet. Unit. St. geolog Survey 1885, № 17), головна різниця між інтрузивними (або плутонічними) та ефузивними (вулканічними) породами полягає в умовах тверднення: інтрузивні породи тверднули на глибині, надзвичайно повільно і під великим тисненням горішніх порід, а ефузивні — розмірно швидко, на поверхні землі, під тисненням тільки одної атмосфери; таким чином головна різниця між цими категоріями порід є не у матеріялі (себ-то магмі), а в батрологічних умовах тверднення, — вона є функцією тиснення й швидкости тверднення (див. ще Zirkel, Lehrbuch der Petrographie, Bd. I, 1893, стор. 637). Що-до жилавих порід, то в цій формі уложення трапляються як інтрузивні, так і ефузивні породи; для інтрузивних порід жили є лише апофізи великих плутонічних інтрузій, а для ефузивних порід жили являються каналами на шляху до поверхні; тим жилові породи наближаються до ефузивних порід, але здебільшого жилові породи мають структурні властивості плутонічних порід і ніколи не мають туфів. — В описуваному просторі жилові породи констатовані моїми дослідами у досить багатьох пунктах (див. § 441).

§ 441. Жилові породи, що їх я знайшов на узбережжю ріки Уборти, можуть бути розподілені на три головних групи або відміни: жилові граніти, жилові пегматити і жилові апліти.

Жилові граніти я знайшов у таких пунктах дослідженого мною і описуваного простору: жиловий дрібнозернястий, середньозернястий і грубозернястий граніт серед сірого граніта між слободами Нараївкою та Вірівкою (§ 14); червоний грубозернястий жиловий граніт викрутастими жилами (10-15 сантим. завширшки) серед сірого дрібнозернястого гнейса біля хутора Довгосільського Млина (§ 60); червоний середньозернястий граніт великими жилами у сірому гнейсі (1 — до 4 метрів завширшки), що при звітрюванні гнейса вистають цілими дайками, — на правому березі Уборти і на острові біля села Рудні Бистрої (§ 65);