спостерегав у викрої Усовської залізниці на північ від села Озерянів, на 14-ій верстві; як описано вище (§ 163), тут під зоною скиб механічного звітрювання, що їх щілини мають усякі випадкові напрями, знаходиться зона зовсім инших, правильних щілин, що їх напрями закономірні і постійні в усьому відслоненні (90 сажнів завдовшки і 1,87 сажнів завглибшки); азимути тектонічних щілин в цьому місці коливаються від N 85° W до N 82° W; разом з иншими спостереженнями тектонічних щілин ці поміри дають підстави для розвязання дуже складного питання про геологічний вік Овруцького пісковика.
§ 467. Хімічне звітрювання Овруцького пісковика спостерегається дуже зрідка; звичайно він являє собою надзвичайно міцну породу з кварцовим цементом, що цілком не підлягає хімічному звітрюванню і тому дуже виразно заховує на собі ознаки старовинного еолового оброблення у пустинях; тільки подекуди в цій породі трапляються невеличкі дільниці, що в них цемент не дуже міцний і дозволяє переводитися хімічному звітрюванню; в узбережжю ріки Уборти я занотував тільки три випадки такого хімічного звітрювання на дуже невеличких, обмежених просторах, а саме — в урочищу Теригали (§ 149), в деяких частинах резервів на 196-ій верстві Київо-Ковельської залізниці біля Поста Дровяного (§ 156) і на островах болота Дідова Озера (§ 331), переважно у сірій відміні Овруцького пісковика.
Про яскраві ознаки еолового оброблення на скибах Овруцького пісковика і Овруцького конгломерата досить докладно сказано при опису усіх його виступів (див. перелік розсипищ, § 466) та при характеристиці поверхні Овруцького конгломерата (§ 463); це оброблення має наслідком виполірування твердих частин породи до дзеркального або лакового (покостового) блиску (особливо кварцових корок, жилок і риняків у конгломераті), випрепарування твердіших частин породи і почасти перетворення поверхневих риняків конгломерата на пірамідальні риняки. Надзвичайно цікаво, що еолове оброблення иноді перетворювало і великі скиби Овруцького пісковика теж на пірамідальні наметні грандіозних розмірів, що подекуди досі заховали такі своєрідні форми (наприклад, на східньому березі болота Кружевья, § 357, — пірамідальні наметні до кубічного метра завбільшки).
§ 468. ІЦо-до питань про спосіб утворення і геологічний вік Овруцького пісковика, то ці питання залишалися цілком загадковими перед оголошенням моїх праць, що в них уперше було дано докладний фактичний матеріял про межі розповсюдження і усі властивості цієї надзвичайно цікавої породи (на жаль, ще досі залишилися неоголошеними мої описи виступів Овруцького пісковика в узбережжю ріки Жерева і на просторі на північ від міста Овруча). Розуміється, що зазначені питання можуть бути науково розвязані виключно тільки на підставі такого докладного фактичного матеріялу й усі спроби сміливо розвязувати ці питання на підставі тільки петрографічного досліду чужих музейних зразків (як це робили Дубянський і Лучицький,
