урочища Мощанина до болот Оболонь і Мальча (§ 373); такі самі комплекси навкруги села Рудні Сирниці (§ 374); ряд комплексів на обох берегах річки Бігуньки, в урочищах Борисів Місток і Войновиця (§ 381); чимало комплексів на болотах нижче гирла річки Свидівки, на правому узбережжю Уборти (§ 384); меридіональний бархановий комплекс з 14 елементарних барханів за п'ять верстов від села Буйновичів до хутора Молодої (§ 394); подвійний меридіональний комплекс на південь від села Рудні Уборської, на правому узбережжю ріки Уборти (§ 397); чимало комплексів на південний захід від села Приболовичів, на болотах (§ 416); за п'ять верстов на південний схід від села Приболовичів — комплекс з 5 елементарних барханів і цілого лабіринта руїн барханів (§ 417); три барханових комплекси на південь від попереднього (§ 418); чимало комплексів на захід від села Діброви (§ 431).
Окрім того чимало руїн барханів порозкидано навкруги усіх перелічених поєдинчих барханів і полісинтетичних барханових комплексів та по різних инших місцях, як зазначено в описовій частині цієї праці (див. §§ 20, 52, 148, 188, 313, 363, 372, 396, 409, 420, ймовірно теж §§ 63, 228, 383, 386, 406).
§ 481. У всіх зазначених вище поєдинчих польодовикових барханів і у всіх елементарних барханів полісинтетичних барханових комплексів виразно виявлені і заціліли такі їх головні властивості:
Усі ці польодовикові бархани мають у плані цілком ясний серпуватий або підковуватий обрис, — з масивнішою середовинною частиною (головою) та двома менш масивними галузями, що між ними знаходиться амфітеатральна западина; ця западина (або отвір дуги кожного бархана) завсіди буває звернута на захід, рідше на північний або південний захід; таку правильну, закономірну орієнтацію барханів, що завсіди і без вийнятку повторюється і при уважному дослідженні виразно виявляється у всіх барханів, я ще 1909 року запропонував назвати законом гесперотропізма, від грецького слова ή ήσπέρα — вечір, захід (№ 52, стор. 218); далі до основних властивостей усіх наших Поліських барханів належить виразно помітний контраст між стрімкими західніми або унутрішніми схилами бархана (до западини між обома галузями) і далеко більш положистими східніми та зовнішніми схилами; нарешті, до постійних основних властивостей барханів треба зарахувати ще склад їх згори додолу з сипкого, безнаметньового, чистого, жовтого польодовикового піску; тільки там, де бархани лежать безпосередньо на кристалічних породах, долішній поверх цього піску буває природньо збагачений примішкою детритуса цих порід (жорстви, куснів і цілих скиб). Польодовиковий геологічний вік цих барханів доводиться тим, що вони лежать на усіх старших геологічних утворах, між иншим і на моренових суглинках або наметньових пісках; що-до свого віку, то бархани синхронічні з лесом, що на ньому вони ніколи і ніде не зустрічаються. Розполог наших барханів є цілком незалежний від абсолютних височин і від річкових долин; бархани часто
