9
1193 Ш а п овал 1194 Хвилі плещуть, миють скелі І рясні розгонять бризки. Краплі водяні веселі За низками нижуть низки... Місяць виплив із за хмари І зиркнув по небосхилі, Крильми світла ніжно вдарив,— Помережив срібні хвилі. Полетіли в гори тіні, Поховались в прірви чорні.. А на водяній пустині Мріють проміні моторні; і сплітаются, цілують Один одного лоскотно, Поринають в глиб, милують Прірву сонну І самотну. Тихо... далечінь безкрайнє Розляглася на обрії Й 90рухнула, тихосяйна, Крильми-чарами снові!... Я один стою на Скелі... Душу з прикорня спускаю— Я забув людські оселі, Нишком я сюди тікаю. Тут немає думам впину На безмежнім кругозорі! Вічність сонну плутанину Розігнала геть по морі. Дошкульні летять бажання В прірву вічности шкереберть, Нікчемніють всі страждання, Замира роспустний регіт. Груди повно, сміло дишуть, Очі дивляться хапливо; Думи хвилями колишуть Тільки тут не полохливо. І бажавться кричати Криком-гомоном безодні, Гимн безкрайному гукати На' мотіви великодні. . Гей!.. Гей-гей!., лунають згуки... Я один стою на скелі, Простягаю в безвість руки... Гей... летіть, пісні веселі!.. Море гнеться вниз І вгору. Хвилі ніжаться, плескочуть— Срібні играшки по морі Таемначе щось шепочуть... Гей!.. Гей-гей!., душа всі крила Роспустила по-над морем... Поринула в ніжні хвилі, Потонула в сні простору... А людина... роспростерлась По світах безмежно-вільних: В землю розумом оперлась, Серцем—в мрію божевільних!..* Пісня торжсструющоі свині. (за Ж. Рішпеном) ^\к, я свиня! Але щодня В хліві співаю я: І сміло, й гордо, 1 натхненно, І дивовижно-одкровенно... Себе я не дурю. Хрю—хрю! Про сонце й місяць, і про квіти запашнії Нехай співає вам якийся там поет— —Худа, голодна 1 ошарпана повія, А я—свиня—...хрю-хрю... шпурляю те все геть. Хай брешуть, наче єсть якесь .повітря чисте, Зелений шум гаїв, простір чужих полів, Фіялка ніжна, конвалія срібнолиста, Отчизна, воленька!*—хрю-хрю... для мене кращий хлів. Нащо тут сонце? Чари квітки запашної?— Хіба не можна так чудово в темноті, Смакуючи чарівні пахощі од гною, Нажертися... хрю-хрю... і спать на животі? Отчизна—що це єсть? На погляд мій— корито, В яке смачного пійла повно через край Для мене й поросят моїх давно налито... Хрю-хрю... це рідний край... Хрю-хрю..- оце так рай!.. Базікають, що сила є других свиней го¬ лодних...
ОідііігесІ Ьу Соооіе
