13
Плвло Олсксієрич Млзюксвич. Род. 1885 р. Мдзюкевич родився 20 червня 1885 р. в Київ]; батько його був секретарем а київському окружному суді. Скінчивши 5-у київську гимназію, поступив в київський уні¬ верситет на юридичний факультет. Вперше його поезія—„Склав би я тобі пісню вес¬ няну*—була надрукована в .Рідному Краї* в 190 8 р. Потім його поезії друковалися в .Рідному Краї* І в „Літер.-Наук. ВІстянку*. Сггсмлдл. же по небі розсипала ніч чарівна Зір своїх променисту громаду, О, прокинься мій друже, і сядь край вікна, І послухай мою серенаду. 0, прокинься й поглянь, як усе спочива У обіймах величних спокою, 1, —чи чуєш,—як нам шепотять дерева Про кохання і щастя з тобою, І як нам соловейко співає в кущах Свої ніжні веснянії мрії... Ні, таких ти ночей не побачиш у снах, Хоч би сни ці були найяснії. Оджени ж од очей твоїх марні ці сни, І послухай як я заспіваю, О, скоріше віконце своє одчини, Одчини, я давно вже чекаю. Вже по небі розсипала ніч чарівна Зір своїх променисту громаду, Але краще од їх сяє тут край вікна Зоря, котрій я склав серенаду; Перед дивним, яскравим обличам Ії Небо гасне, неначе злякавшись, І пісні найясніши, найкращі мої, З тихим ночі повітрям зьєднавшись, Не здолають тебе змалювати, і я Вже б давно всі пісні ці покинув, Але хочу я захватів, зоре моя, Хоч одну невеличку хвилину... О, прилинь же в обійми мої хоч на час, В їх зазнаєш ти щастя безкрає, Ніч такая в житті нам дається лиш раз— Гріх тому, хто в цю ніч не кохає... Б Л Ж Л Н Н Я. ро велетнів слова, про сонця синів, Про вільних і дужих творців Я пісню могутнюю скласти б хотів Із гуркоту грому і блискавок слів Для вбогих незрячих братів... . Я б хотів в їх збудити жадання орлів, З*
ОідШгесІ Ьу ^лООДІе
