25
Петро Семенович Кузьмєнко. 1831—1867. Перша поезія Кузьиенка—„Неборак"—була надрукована а .Черниговских Губ. Відом." 1 859 р. В 1860 році Куліш надрукував в альманасі .Хата* ще шість його поезій, разом Із кількома поезіями Щоголева. В спільній передмові до творів цих двох поетів Куліш писав про поезії Кузьиенка, що вони зразу звернули буди иа себе менше уваги, ніж поезії Щоголева, та проте в їх е щось таке, шо доходе до душі, проситься* а душу і прочитавши іх, не можна їх забути. Після того в .Основі" була надрукована його легенда .Погане поле", оповідання—.Не так ждалося, да так склалося", кілька дрібних поезій і дописів. Ще раніш, починаючи з 1854-го року, Кузьмєнко друкував в .Черн. Губ. Від." .фольклорні записи—народні оповідання, пісні—про кохання, весільні, про сімейне життя... На жаль, тяжке життя пригнітило поета, 1 після оповідання—.Не так ждалося"... він вже нічого ие друкував. Кузьмєнко, син дяка, родився 1831 року в Чернигівшині в Кролевецькому повіті. Вчився в чернигівській духовній семинарії, та, на скінчивши ІТ, став дяком в м. Понорниці Кролевецького повіту, де колись дякував і його батько. Через кілька літ його зроблено діяконом, та йому хотілось кращого життя, і тому він, покинувши службу, зиоау поступив у семинарію і скінчив ІІ 1859 р. Та не так склалося, як ждалося—його, не знать за яку провину, знову настановлено дяком у Понорницю... Коли вмерла його жінка, поет .розстригся", оженився вдруге і переїхав на жінчин хутір Потетківський, де і вмер 1887 року. Джерела для біографії: 1) І>. Петро Кузьмєнко. (З XVIII т. Збірн. Харьк. Истор.-Фил. Тов-а, вид. в пошану проф. М. Суицова.—Харьк. 1908); 2) Вік, т. 2 (К. 1992); 3) Ошлоесзкив—історія літерат.; 4) Дудім—.0' повісти Кузь* менка" (Основа, 1881, IX); 5) Передмова до поезій Кузьиенка (.Хата", 1880); 7) Больш. впайка, тов. .Просвіщеніе" т. XI. ОідШгесІ Ьу
Соодіе
