Сторінка:Украінська Муза (Випуск 12).pdf/33

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

29

1233 1234 Н&вроцький О. з Гейме. нову поле зеленів, Стало густо в гаї, Вітерець тихенький з його Теплом повівав... Сонце світить, сонце грів, Весело смівться... Прийшла, весно! і з тобою Серце знову бьвться. І твій голос, соловейку, Рознісся по гаю... Чого ж пісню свою щиру Ти сумно співаєш? То тихесенько ти плачеш, То гірко ридаєш?.. Знаю, знаю: у тій пісні Серце виливаєш.

$ оле моє, поле, Неоране поле! Доле моя, доле, Непроглядна доле! Сім літ ходив з дому . Зароблять худобу, Та приніс до-дому» Порожнюю торбу. Гляну я на поле— Густо зеленів, Не жито-пшениця —Трава половів. Ой, зорав би поле, Та волів немає; Ще б пошукав долі— Та сил не хватав. Ой, піду я в хату, Сяду поміркую; Може там пораду Соб! Ізнайду я. Сумно стоїть хата, Набік похилилась, На городі тільки Кропива вродилась. Холодно і пусто... І жінка,.! діти Давно виглядають Мене на тім світі. Пішов би до їх я, Так держусь-кріплюся... Нехай іще горя Трохи наберуся. Нехай ще страшнії Та лютії муки Попомучать в світі, Поки скрутить руки. Нехай погуляв, Нехай покепкує. Нехай ще зі мною , Доля пожартує. Годі ледащицю Шукать-виглядати: Пора вже спочинок, Спокій собі дати. Годі! потихеньку В шинок помандрую, Тієї лихо! Трошки покуштую. Покуштую ввечір, Покуштую вранці, Та й ляжу гарненько В зеленім байраці. З вечора і з ранку Буду куштувати— В зеленім байраці Долі виглядати. Чи вигляну-вижду, Чи вже не діждуся, А шукати зло!

Сам не піднімуся.