Сторінка:Украінська Муза (Випуск 12).pdf/39

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана

35

1245 П і д г І р я н к а 1246 Каже мати руку дати,—рушники готові... Сиві очі, чорні брови, бувайте здорові! VI. Сіяла я конопельки та густо, гей густо, Вишивала рушниченьки, та пусто, гей пусто! Я рушники тонко пряла, шовком вишивала, Миленькому готувала, нелюбові дала. С П І В Л Н К И. І. ^о-під гору стежечка, По-під ліс, Туди мої співанки Вітер ніс. Гей, веселі співанки, Пишний май, Вилилися радощі Через край. А вже тую стежечку Сніг припав, А вже мої жалощі Жаль приспав. Де ж ви, мої співанки? Де ж мій рай? Вилилися жалощі Через край. II. Спокійна, ясна ніч Іде з-за гір, Сіяв вже безліч Золотих зір. Моргають зірки ті Міні раз-в-раз: Покинь шляхи земські, Ходи до нас! Світити з нами меш На весь обрій, Тут вічний рай знайдеш, Вічний спокій... Пішла би, зорі, я До вас, до вас... Тужить душа моя До неба крас. Тонула б в срібній млі, Світячи в даль, Та щось міні землі Так дуже жаль...

  • *

^мереко, смереко, Ото сь затужила, То-сь ся задивила, У ту даль, мов з лелій, У той край веселий Далеко... Смереко, смереко, Смерекови шуми, Чи шлеш свої думи, Де твоя родина Й де твоя дружина, Смереко? Смереко, смереко, Не шуми так шумно, Бо і міні сумно, Й міні болить серце, І міні, сестрице, Не легко... Смереко, смереко, Зелена, висока, І ти одинока, І я одинока: Обі ми од роду Далеко...

Оідіїііесі Ьу