293 Рязанський 294 Мі зле, НІ ДОБГС. ^Здоров, брате! А здорові — Що ж ти так змінився? — А не диво, брате мій, Бо я оженився! — Слава Богу!—каже той. — Ні, не слава Богу: Моя жінка і бридка, 1 крива, на ногу. — То зле брате!—каже той. — Ба ні, не зле, брате! Бо за нею я, як чорт, Зробився (багатий: Славну хату збудував, Ходив у дорогу!... — Слава Богу!—каже той. — Ні, не слава Богу: Воли згинули в Криму, Додому вернувся,— Аж І хата у огні. І хати позбувся... — То зле, брате!—Ні, не зле: Як хата горіла, То і жінка там моя В огні околіла. Чи ГОЛОСНА ЦЕРКВА. ^С)тав у церкві батько з сином — Церкву вже кінчали: Засклепили, побілили, Олтарь прибивали. „Слава Богу,—батько каже,— Спромоглися люди; Лиш не знати, як то вона — Чи голосна буде? .Постій хіба", каже: „сину, Перед образами, А я піду та для проби Свисну за вратами." Пішов, свиснув разів кілька, Назад повертав. „А що, сину, голосная?**— Хлопчину питав. —„Голосная"!—Хлопець каже:— .Так І бьв луною." .А ну ж, сину, піди свисни, А я тут постою." —.Оце але,“—каже хлопець:— „Мали що сказати! А чи ж то я який дурень У церкві свистати?!..." ПіП і ЖИД. ^Содить піп коло крамниці Та й чогось пита*; Аж до його такий хитрий Жидок підбігав. „Будьте добрі, добродію, Трошки зачекайте: Змолитвуйте міні ножик, Имья яке дайте!" А піп, довго не гадавши, Казав ножик дати, Зламав його та і каже: „Куцим будеш звати!.." Треба всюди пгилтслл. ^рийшла в церкву стара баба, Свічок накупила; Де була яка ікона, Всюди поліпила. Іще пара остається,— Де їх приліпити?.. • - Ага!—каже, пошукаю Святого Микити! Найшла баба 1 Микиту,— . Святий чорта ціпить!... Баба одну йому ставить, Другу чорту ліпить». ОідШгесІ Ьу
