Сторінка:Украінська Муза (Випуск 3).pdf/56

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


851 Українська Муза 352 Десь за гори, за чужії. За моря, глибокі, За Дунай той синеводий, Чи в степи широкі? Чарівнице благодатна, Красна молодосте, Хоч на хвилю, на годину Повернися в гостіі Молодосте, чарівнице! Де ж еси пропала?.. Чи ти, може, із осіннім Листячком зівьяла, І вітри тебе буйненькі Рознесли світами, Чи зіма тебе покрила Білими снігами? Чарівнице благодатна, Люба молодосте, Хоч на хвилю, на годину Повернися в гості!.. Як ті літа молодії Серденьком згадаю. То сльозами крівавими День і ніч вмиваю... Проминули, мов не були, Як СОН ЛІТНІЙ ночі... За літами молодими Серце тріснуть хоче!.. Повернися хоч, як мрія, Люба молодосте, Хоч на днинку, на годинку Та до мене в Гості!.. Ах, вернися, молодосте,. Раз до мене в гості! Визирати тебе буду На кедровім мості. З срібних мисок будеш їсти, З золотих чащ пити... Ах, без тебе тяжко, важко На цім світі жити!.. Темна осінь, смутку повна.... Жизнь гірка, немила, НІ краси, ні цвіту, співу Світ цілий—могила!.. Світ міні без тебе тьмою, Долі я не знаю: Хоч красуюсь все весною, Того не видаю; Хоч співають соловії, Того я не чую, За тобою, молодосте, Плачу та горюю! Хоч у сні міні вернися, Люба мелодосте, Хоч на хвилю, на годинку» Як наймильші гості. Оідіїііесі Ьу Соооіе