українських емігрантів. На той час у столиці А. перебували М.Грушевський, В.Винниченко, В.Липинський, Є.Чикаленко, П.Чижевський, інші політичні діячі, науковці, літератори. 1919-23 тут діяв екзильний уряд ЗУНР на чолі з президентом Є.Петрушевичем. 1919-25 українські студенти навчалися в австрійських навчальних закладах Відня, Граца, Леобена, Інсбрука. В А. знайшли притулок відомі українські вчені, літератори, музиканти: С.Рудницький, О.Колесса, Д.Антонович, О.Олесь, А.Крушельницький, Н.Нижанківський та ін. У цей період в А. засновуються Ліга української культури, Загальноукраїнська культурна Рада, товариства “Просвіта”, “Січ”, “Ліга націй”, Український музей-архів у Відні, Організація українського народного учительства, Українська воєнна управа, Союз українських журналістів і письменників та ін. У 20-х рр. у Відні працюють різні українські видавництва: “Дзвін”, “Українська школа”, “Українська книга”, “Серп і молот”, “Українське видавництво”, “Дніпросоюз”, “Аполло”, “Вернигора”, “Земля” тощо. Виходили часописи “Діло”, “Буковина”, “Українське слово”, “Український прапор”, “Український скиталець”, “Нова громада”, “Воля”, “Молоде життя”, “Єретик” та ін. Тут з’явилися друком “Ілюстрована історія України” та “Культурно-національний рух на Україні” М.Грушевського, монографія “Теорія нації” В. Старосольського, “Україна на переломі” та “Листи до братів-хліборобів” В.Липинського, 12 томів художніх та публіцистичних творів В.Винниченка, “Півтораста літ української політичної думки” В.Дорошенка, праці С.Рудницького, В.Кушніра, М.Лозинського, М.Драгоманова, В.Барвінського. До 100-річчя Т.Шевченка було видано “Кобзар” у двох томах, у тижневику “Ukrainische Nachrichten” – опубліковано понад 100 поезій поета.
Після закінчення Другої світової війни на території А. знаходилось близько 30 тис. українців, більшість з яких жили у таборах для переміщених осіб. Велика їх кількість зосереджувалася в Зальцбургу та Інсбруку. В А. діяло Українське Центральне Допомогове Об’єднання. У таборах були організовані 3 гімназії, Український народний університет, Сільськогосподарська школа, Торгова школа, близько 10 народних шкіл. Багато українців продовжували навчання у вищих учбових закладах країни. Внаслідок подальшої еміграції до Англії, Франції, Канади, інших країн у 50-х рр. в А. залишилося 4 тис. українців та деякі їхні фахові організації (лікарів, інженерів тощо). Нині в А. – близько 5 тис. осіб українського походження.
15 січня 1992 А. визнала незалежність України і встановила з нею дипломатичні відносини (24 січня 1992). Відтоді вона стала одним з найбільших торговельних партнерів України. У травні 1993 у Києві відкрито представництво Економічної палати Австрії. Між Україною і А. підписані торговельноекономічна угода (1993) та угода про захист інвестицій (1996). Україна та А. мають спільні інтереси у роботі Дунайської комісії, Центральноєвропейської ініціативи. Особливу увагу обидві держави приділяють співпраці у галузі науки та культури. 1992 у Відні засновано Австрійсько-українське товариство, яке підтримує тісні зв’язки з товариством “Україна-Австрія” у Чернівцях. 1992-96 у Львові діяв філіал Австрійського інституту Східної та Південно-Східної Європи, що допомагав встановленню контактів між укра-
