Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 1 (2009).pdf/141

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ukraińskiej w Polsce w latach 1944–1989. – Warszawa, 2001; Чужинче, іди скажи Україні. Увінчення трагедії Закерзоння в 1944–1947 роках: Фотоальбом. – Перемишль, 2001.

І.І.Ільюшин.

“Wisla” (“Вісла”) – польський журнал з питань фольклору та етнографії. Виходив у Варшаві 1887-1905, 1916-1917. Публікував зразки української народної творчості – легенди, балади, перекази, думи, пісні, а також статті про українсько-польські літературні та етнографічні зв'язки. У журналі друкували свої студії І.Франко, М.Сумцов, М.Стороженко та інші українські письменники і вчені; польські автори українознавчих розвідок Л.Василевський, Я.Карлович, Ф.Равіта. У бібліографічних відгуках та оглядах розглядалися праці Гнатюка, М.Комарова, М.Янчука, публікації журналу “Киевская старина”.

Літ.: Василевський Л. Польський фольклористичний журнал “Wisla”// Житє і слово, 1894, т.1.

М.М.Варварцев.

“Вічний мир” 1686 – договір між Російською державою та Річчю Посполитою, підписаний 6 травня у Москві. Укладений в результаті польсько-російських переговорів, розпочатих в лютому 1686. “В.м.” (складався із 33 статей) підтверджував домовленості Андрусівського договору (перемир'я) 1667 про розподіл сфер впливу в Україні. Уся територія Лівобережної України мала залишатися під зверхністю російського царя. Річ Посполита остаточно відмовлялася від Києва з навколишніми землями – від гирла р.Ірпінь вниз по Дніпру до містечок Трипілля (тепер село Обухівського р-ну Київської обл.) і Стайки (село Кагарлицького р-ну), а звідти до р. Стугна (притока Дніпра) через м.Васильків до р.Ірпінь. Владі царя мали також підлягати землі по Дніпру від містечка Стайки до гирла Тясмину (притока Дніпра) з містами і селищами Ржищів, Черкаси, Трахтемирів, Канів, Мошни, Боровиця, Бужин, Крилов та Чигирин, які були спустошені внаслідок військових дій і мали залишатися незаселеними. Над більшою частиною Правобережної України (Київщина, Волинь, Східне Поділля) закріплювалася зверхність польського короля.

Статті “В.м.” гарантували вільне віросповідування православ'я українцям і білорусам, які проживали в Польщі. Обидві держави зобов'язувалися не укладати сепаратного миру з Османською імперією. Підписавши “В.м.”, Російська держава стала членом антитурецької “Священної ліги”, до якої,