Найбільших збитків зазнав Київ, де було пограбовано бібліотеку АН УРСР, Києво-Печерську лавру, музеї Українського образотворчого мистецтва, Російського мистецтва, Західного і Східного мистецтва, Центральний музей Т.Шевченка, вивезено унікальні древні хроніки Сходу, руські літописи, першодруки І.Федорова, грамоти російських царів та універсали українських гетьманів, нумізматичні колекції, колекції старовинної зброї, твори І.Рєпіна, В.Верещагіна, М.Ге, І.Айвазовського, І.Шишкіна та ін. У Харкові з картинної галереї вивезено кілька сотень картин і творів скульптури, а з бібліотеки ім.В.Короленка – багатотисячний фонд цінної літератури. Багато цінностей привласнювалося службовцями “Б.Р.”, а також чиновниками окупаційної адміністрації, офіцерами й солдатами вермахту.
М.В.Коваль.
Батозька битва 1652 – битва, яка завершилася перемогою українського війська під керівництвом Б.Хмельницького над польським у ході Визвольної війни. Відбулася 22-23 травня (1-2 червня) під горою Батіг біля с.Четвертинівки (тепер Тростянецького району Вінницької області). Їй передувала невдала загалом для Української держави воєнна кампанія 1651, яка призвела до тяжкого Білоцерківського договору, досягнуті у попередні роки здобутки під час війни за незалежність України опинилися під загрозою. Річ Посполита прагнула ліквідувати Гетьманщину і реставрувати на її землях старий колоніальний режим. Зручну нагоду для цього польське командування побачило навесні 1652, коли до Молдови вирушив загін Тимоша Хмельницького, сина гетьмана. Метою цього походу було добитися від молдовського правителя Василя Лупула виконання умов українсько-молдавського договору і насамперед укласти династичний шлюб між Т.Хмельницьким і Розандою, дочкою господаря.
Поблизу Батога на березі Південного Бугу польський гетьман коронний Мартин Калиновський влаштував на шляху Т.Хмельницького табір із 20-тисячним військом. Але ініціативу поляків перехопив Б.Хмельницький, який із великим українсько-татарським військом вирушив слідом за загоном сина. 31 травня (за новим стилем) союзні війська почали обхідний маневр, а 1 червня змусили польську армію залишити поле битви і сховатися в таборі. З підходом головних сил української армії, представлених Чигиринським, Черкаським, Корсунським і Переяславським полками, розпочався генеральний штурм табору (ранок 2 червня). Під тиском козаків військо Речі Посполитої охопила паніка, Калиновський навіть дав наказ стріляти по втікачах. Полякам вдалося ще трохи протриматися, але після прориву їхньої оборони козаками Івана Богуна доля битви була вирішена. Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент, сам Калиновський був забитий ординарцем. Загинули й командувач артилерією Пшиємський, брат
