Перейти до вмісту

Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf/104

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ЄВРОПЕЙСЬКА КУЛЬТУРНА КОНВЕНЦІЯ 1954. Розроблена державами-членами Ради Європи і відкрита для підписання 1 березня 1954 у Парижі. Її норми спрямовані на удосконалення статутних положень діяльності Організації Об'єднаних Націй в питаннях освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) щодо європейських країн. Того ж року, вступивши слідом за СРСР до ЮНЕСКО, Українська РСР приєдналася до Є.к.к. (12 травня 1954). Приєднання до конвенції сприяло популяризації української культури в Європі й світі. Було проведено міжнародне відзначення 150-ліття Т. Г. Шевченка, 100-ліття від дня народження Л. Українки, І. Котляревського, М. Коцюбинського, І. Франка, Г. Сковороди, Є. Патона. На підтримку положень Є.к.к. Україна бере участь у загальноєвропейському співробітництві щодо охорони культурної та природної спадщини, заходах, спрямованих на заборону і запобігання незаконного переміщення культурних цінностей.

Літ.: Українська РСР у міжнародних організаціях. — К., 1984.

А. Ю. Мартинов.

ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА (European Council) — головний політичний орган для управління Європейським Союзом. Сформувалася на основі конференцій у верхах, які з початку 1960-х рр. відбувалися несистематично. У них брали участь глави держав та урядів, а після конференції у Гаазі (грудень 1969) також керівник Європейської комісії та міністри закордонних справ країн-членів.

Функції керівного органу ЄС Європейська рада набула на дублінській зустрічі (березень 1975). Правові підстави для функціонування ЄР створив Єдиний європейський акт (1986). Європейська рада не має постійного місця перебування, кожного разу збирається у містах країни, яка головує в ЄС.

Відповідно до статті 4 (D) договору про створення Європейського Союзу до складу ЄР входять глави держав чи урядів і голова Європейської комісії. Повноваження ради стосуються визначення стратегічного напрямку розвитку Європейського Союзу. Вона займається справами, які не можуть бути вирішені на нижчих щаблях. Рішення, прийняті нею, як правило, не мають юридичної сили, але їх політичне значення віддзеркалюється в правових актах інших владних інституцій Євросоюзу. Однак це не означає, що ЄР за потреби не може приймати юридично обов'язкових рішень. Стаття 7 (F1) договору про створення Європейського Союзу передбачає застосування санкцій, рішення про доцільність яких приймає Європейська рада. Вона також уповноважена ухвалювати рішення в рамках монетарного союзу. ЄР звітує Європейському парламенту про результати кожного засідання, а також подає річний письмовий звіт про поступ союзу.

У грудні 2007 Лісабонським договором внесено зміни до повноважень Європейської ради, була запроваджена посада президента ЄР. 1 грудня 2009