Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf/129

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Є. «Дніпро», до якого увійшли Чернігівська область України, Брянська область Російської Федерації та Гомельська область Республіки Білорусь. Є. «Слобожанщина» об'єднав спільні зусилля Харківської області України та Бєлгородської області Росії. На стадії формування знаходяться Є. «Ярославна», «Дністер», «Сян», «Померанія», «Полісся», «Донбас», обговорюються й інші проекти транскордонного співробітництва за участю регіонів України.

Літ.: Прикордонне співробітництво у Центральній Європі. — Ужгород, 1997; Иванов И. Д. Европа регионов. — М., 1998; На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів. — К., 2000; Динис Г. Г., Дербак В. І., Сюсько І. М. Транскордонне співробітництво України // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки, 2001, вип. 10; Ілько І. Регіони Європи у транскордонному співробітництві: історичний досвід 70–90-х років XX ст. // Регіональні студії (Ужгород), 2001, вип. 1; Мітряєва С. Транскордонне співробітництво України з центральноєвропейськими сусідами: вплив розширення ЄС // Науковий вісник Закарпатського державного університету. Серія: Історія, 2006, вип. 1; Артьомов І., Носа Н. Стратегія транскордонного співробітництва «Карпати 2004-2011» // Там само; Передрій О. Транскордонне співробітництво: нові реалії і перспективи // Там само; Студенніков І. Транскордонне співробітництво та його роль в процесі європейської інтеграції України // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки, 2006, вип. 15; Буглай Н. Особливості й перспективи функціонування єврорегіонів України // Там само, 2008, вип.17.

Г. М. Чубай.

ЄГИПЕТ (Арабська республіка Єгипет, Jumhuriyah Misr-al-Arabiya) — держава, розташована на північному сході Африки і Синайському півострові Азії. Територія — 1001, 4 тис. км². Населення — 79 млн. (2008). Столиця — м. Каїр. Офіційна мова — арабська. Більшість населення сповідує іслам (суніти). Глава держави і уряду — президент. Законодавча влада належить Народним зборам.

У 4 тис. до н.е. на території Є. виникли два царства — Нижній Є. на Півночі (у дельті Нілу) та Верхній Є. на Півдні (у долині Нілу). 3000 до н.е. цар Юга Менес (Мена) об'єднав їх з центром у Мемфісі, заснувавши першу династію єгипетських фараонів. В історії країни період 3000–2800 до н.е. називають «раннім царством». Наступний період — «давнього царства» датується 2800–2250 до н.е. У ці часи формується законодавство, зароджується писемність, будуються піраміди (Снофру, Хеопса, Хефрена, Мікеріна) та ін. У 23–22 ст. до н.е. Є. розпадається на дрібні держави та номи, проте вже близько 2050 до н.е. Ментухотеп І об'єднує єгипетські землі з центром у Фівах. Протягом 2050–1700 до н.е. триває період «середнього