Літ.: Божок Г. Українці в Єгипті. — Регенсбург, 1946; Авдієв В. Історія Стародавнього Сходу. — К., 1956; Луцкий В. Новая история Африки. — М., 1968; Горак Р. Загадковий Йосип Білинський // Культура і життя, 1989, 29 жовтня; Перепелкин Ю. История Древнего Египта. — СПб., 2000; Зеленев Е. Государственное управление, судебная система и армия в Египте и Сирии (ХVІ — нач. XX вв.). — СПб., 2003.
В. В. Піскіжова.
ЄГОВІСТИ (свідки Єгови) — прибічники однієї з течій у пізньому протестантизмі, що виникла на поч. 1870-х рр. у США. Є. вірять у всемогутнього Бога Єгову, сповідують аріанське вчення про Ісуса Христа. Активна діяльність свідків Єгови на українських землях припадає на поч. 1920-х рр.: їх перші громади виникли 1922–25 у Галичині, Закарпатській Україні, Буковині, почасти на Волині. Діяльність численних місіонерів привела до утворення різних, нерідко опозиційних одна одній, общин, що не підпорядковувалися Всесвітньому центру свідків Єгови в Брукліні (район м. Нью-Йорк, США). За доби СРСР об'єднання Є. були заборонені, але діяли підпільно. Нині вони становлять одну з численних протестантських організацій України, яка на початку 2000 налічувала понад 900 общин з більш як 107 тис. віруючих. Основні видання Є. — «Сторожевая башня», «Пробудитесь!».
Літ.: Свидетели Иеговы в двадцатом веке. — Бруклин, 1994; Любащенко В. І. Історія протестантизму в Україні: Курс лекцій. — Львів, 1995; Голько О. Свідки Єгови — сибірський маршрут. Добірка розповідей та архівних документів, зібраних вченим-архівістом, живим свідком описаних подій. — Львів, 1999; Франц Р. Кризис совести. — М., 2000.
О. О. Крижановська.
ЄДИНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР. Формується на основі угоди від 19 вересня 2003, яку підписали в Астані Президент Білорусі О. Лукашенко, Президент Казахстану Н. Назарбаєв, Президент Російської Федерації В. Путін і Президент України Л. Кучма. Положення угоди формулювали мету створення спільного ринку товарів, послуг, капіталів і робочої сили країн-учасниць. Із самого початку проект участі України в ЄЕП став об'єктом політико-ідеологічної конфронтації. У березні 2004 Кабінет Міністрів України подав на розгляд Верховної Ради проект закону про ратифікацію угоди про створення Єдиного економічного простору. Під час дискусій з'ясувалось: як компромісний варіант пропонувалася ратифікація зазначеної угоди із застереженням щодо вищої межі інтеграції для України — у вигляді зони вільної торгівлі. Позиція прихильників ЄЕП аргументувалася тим, що відмова України від реалізації концепції єдиного економічного
