(загальноказахським з'їздом). У листопаді татарські Національні збори проголосили державне утворення — Урало–Волзькі штати. Крайові уряди виникли також на Кубані, Дону, в Криму.
Тоді ж відбулися вибори до Всеросійських Установчих зборів, які готувалися ще Тимчасовим урядом. Результати голосування в Україні засвідчили незаперечну перевагу політичних сил УЦР: 77% голосів здобула Українська соціал–демократична робітнича партія, а 10% — більшовики (у 2,5 раза менше, ніж у цілому по Росії). У зросійщених містах РСДРП(б) дістала більшу підтримку (у Катеринославі, нині Дніпропетровськ — 26,4%, Одесі — 28,6 %, Харкові — 27,8 %, а в гарнізонах цих міст відповідно — 53,4, 19,6, 44,9 %).
Після проголошення III Універсалу УЦР активізувалася підготовка до виборів в Українські Установчі збори. УЦР затвердила Головну в справах виборів до Українських Установчих зборів комісію, а також Закон про вибори.
Водночас діячі УЦР спрямовували свої зусилля на творення нової федерації народів у складі демократичної Росії, яку мали складати Молдова, Крим, Кубань, Всевелике Військо Донське, Башкортостан, Сибір і Кавказ.
УЦР фактично ігнорувала декрети РНК Радянської Росії. Усупереч ленінському гаслу самочинного припинення війни солдатами й офіцерами, 22(09) листопада Генеральний секретаріат прийняв рішення про необхідність припинення війни і початок переговорів. До того часу наказувалося тримати фронт. 6 грудня (23 листопада) було ухвалено об'єднати Південно-Західний фронт і Румунський фронт в один — Український фронт, і того ж дня було укладено перемир'я. Генеральний секретар з військових справ С. Петлюра наказав усім українським частинам прибути в Україну і стати під командування Українського фронту. РНК Росії усіляко перешкоджала цьому. У відповідь на ці дії більшовицького уряду за розпорядженням УЦР 13 грудня (30 листопада) з Києва було виведено розпропаговані більшовиками військові частини. Відтак Раднарком надіслав УЦР ультиматум, в якому вона не визнавалася легітимною, а її заходи кваліфікувалися як контрреволюційні. 18 (05) грудня український уряд своєю чергою надіслав відповідь Раднаркому, в якій відкидав звинувачення і вказував на непослідовність більшовицького уряду.
17(04) грудня 1917 у Києві розпочав роботу з'їзд представників селянства, робітників, військових. Більшовики, опинившись у меншості, переїхали до Харкова, де на своєму з'їзді 24–25 (11–12) грудня проголосили встановлення радянської влади в Україні, що спричинило першу війну між УНР і РСФРР 1917–1918.
