адміністративних заходів, спрямованих на зумисну зміну співвідношення пропорцій національного складу населення. Декларація проголошувала зобов'язання забезпечити представникам національних меншин можливість рівноправної й ефективної участі у державних справах. Визначено також конкретні зобов'язання України й Угорщини щодо забезпечення прав людини стосовно представників некорінної національності в збереженні та розвитку їхньої етнічної, культурної, мовної й релігійної самобутності, надання їм права на створення організацій, на захист від будь-якої діяльності, що веде до насильства або сприяє розпалюванню ворожнечі за ознакою належності до національних меншостей тощо.
Стверджувався обов'язок осіб, які належать до національних меншин, дотримуватися законів країни свого проживання. Передбачалося створення механізму контролю за виконанням положень декларації як на національному, так і на міжнародному рівні. УРСР та Угорська Республіка підтвердили свій намір всіляко сприяти процесові міжнародно-правової кодифікації прав національних меншин.
Укладена за стандартом міжнародного права декларація стала прикладом для інших країн у домовленостях з питань міжнаціональних взаємин.
Літ.: Декларація про принципи співробітництва між Українською Радянською Соціалістичною Республікою та Угорською Республікою по забезпеченню прав національних меншостей // Політика і час, 1992, № 11– 12; Денисов В. За стандартами міжнародного права // Там само.
І. М. Мельникова.
ДЕКРЕТ ВСЕРОСІЙСЬКОГО ЦВК ПРО ОБ'ЄДНАННЯ РАДЯНСЬКИХ РЕСПУБЛІК 1919. Так називається в історіографії постанова про об'єднання військових сил радянських республік Росії, України, Латвії, Литви та Білорусії, прийнята 1 червня 1919 сесією Всеросійського ЦВК за участю представників інших радянських республік. Вона законодавчо оформила військово-політичний союз між цими республіками. Нею було задекларовано, що союз має на меті боротьбу проти світового імперіалізму і що об'єднання здійснено «на основі незалежності, свободи й самовизначення кожної республіки» згідно з ініціативним рішенням ЦВК Рад УСРР від 18 травня 1919 «Про об'єднання військових сил радянських республік» та пропозиціями урядів інших республік. Йшлося про об'єднання воєнних організацій та воєнного командування, рад народного господарства, залізничного управління й господарства, фінансів та комісаріатів праці радянських республік — Росії, України, Латвії, Литви, Білорусі та Криму — під керівництвом відповідних єдиних колегій. Комісії, обраній Всеросійським ЦВК, доручалося у співпраці з представниками ЦВК республік виробити конкретні норми військово-політичного союзу. Уважається, що постанову
