ЗАКЛЮЧНИЙ АКТ НАРАДИ З БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ 1975. Підписаний 1 серпня 1975 у м. Гельсінкі (Фінляндія) главами держав і урядів 33 європейських країн, а також США і Канади. Є підсумковим документом Наради з безпеки і співробітництва в Європі (1973–1975). На першому етапі Наради (3–7 липня 1973, Гельсінкі) на рівні міністрів закордонних справ були ухвалені прикінцеві рекомендації щодо її програми. На другому етапі (18 вересня 1973 — 21 липня 1975, Женева) розроблялися проекти документів порядку денного. Координацію діяльності Наради здійснювали робочі органи — координаційний комітет, три головні комісії, підкомісії і робочі групи. Головні комісії увійшли до дипломатичного лексикону під назвою «кошиків». Перша комісія («перший кошик») складалась з двох підкомісій — з безпеки й принципів відносин між державами, із заходів зміцнення стабільності й довіри. До складу другої входили п'ять підкомісій — з торгівлі, з питань промислової співпраці, з науки й техніки, з екології, зі співпраці в інших економічних галузях. Третя комісія мала чотири підкомісії — з контактів, інформації, культури, освіти. На другому етапі НБСЄ загострилися дискусії між делегаціями держав капіталістичного й соціалістичного воєнно-політичних таборів. СРСР наполягав на визнанні західними державами територіальних змін, які сталися в Європі внаслідок Другої світової війни й були закріплені на Ялтинській (1945) і Потсдамській (1945) конференціях. Країни Заходу вважали центральними для порядку денного питання про дотримання прав людини, міжнародну співпрацю. Третій, останній етап НБСЄ, відбувався з 30 липня по 1 серпня 1975 у Гельсінкі. На його урочистому відкритті виступили президент Фінляндії У. К. Кекконен, генеральний секретар ООН К. Й. Вальдхайм, голови держав чи урядів усіх держав-учасниць самміту. В «Декларації принципів, якими керуватимуться держави-учасниці у взаємних відносинах» Заключного Акта, підписаній головами 35 держав-учасниць, зафіксовано десять основоположних принципів міждержавних відносин:
1. Суверенна рівність, повага прав, притаманних суверенітету. Держави-учасниці мають забезпечувати взаємну повагу до суверенної рівності й своєрідності, право кожної держави на юридичну рівність, територіальну цілісність, свободу, політичну незалежність. Визнано можливість зміни кордонів відповідно до міжнародного права, мирним шляхом і за домовленістю.
2. Незастосування сили або погрози силою. Держави-учасниці мають утримуватися від порушення територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави шляхом застосування сили чи погрози силою або в будь-який інший спосіб, несумісний з цілями Об'єднаних Націй і даною Декларацією.
