парламентів держав-підписантів Заключного Акта НБСЄ, інформуючи їх про нехтування правами й свободами людини в СРСР. 17 листопада 1976 створено Комітет гельсінських гарантій для України (Вашингтон). Він взяв на себе місію офіційно представляти Українську гельсінську групу в країнах Заходу та спільно з видавництвом «Смолоскип» ім. В. Симоненка публікував українською й англійською мовами матеріали щодо її діяльності. З жовтня 1978 постало закордонне представництво групи. У Франції її репрезентував Л. Плющ, у США — П. Григоренко. Цього ж року до закордонного представництва в США приєдналася Надія Світлична. За її редакції з 1979 українською й англійською мовами публікувався друкований орган закордонного представництва «Вісник репресій в Україні». 1980 П. Григоренко й Н. Строката-Караванська ознайомили делегації держав-учасниць Мадридської конференції з питань виконання Гельсінських угод з «Декларацією про право контролю за виконанням Гельсінського Заключного Акта та про недопустимість карного й адміністративного переслідування за участь у такому контролі». 12 травня 1980 П. Григоренка як керівника закордонного представництва Української гельсінської групи прийняла прем'єр-міністр Великої Британії М. Тетчер, а 11 травня 1982 — президент США Р. Рейган. Іноземними членами групи стали дисиденти Март-Олав Ніклус (Естонія) та Вікторас Пяткус (Литва), які вступили до неї 1982, перебуваючи в пермському таборі особливого режиму. Боротьба учасників українського гельсінського руху за права українців, євреїв, кримських татар, за утвердження загальнолюдських демократичних цінностей набула міжнародного резонансу. Світовою громадськістю порушувалося питання щодо номінації на Нобелівську премію в галузі літератури члена Української гельсінської групи В. Стуса, який загинув в ув'язненні у вересні 1985. 29 липня 1980 у Білому домі (Вашингтон) відбулося святкування п'ятої річниці підписання Гельсінських угод, під час якого представники Комітету гельсінських гарантій для України зустрілися з президентом США Дж. Картером, головою Ради національної безпеки США З. Бжезінським та конгресменами. 1982 президент США Р. Рейган проголосив 9 листопада Днем Української гельсінської групи. Її здобутки було відзначено резолюціями Сенатів Канади (29 жовтня 1981), Австралії (25 серпня 1983), США (6 травня 1986). 24 жовтня 1984 у заяві Комісії США з безпеки і співробітництва в Європі з приводу смерті в ув'язненні учасника Української гельсінської групи Ю. Литвина наголошувалося, що репресії проти тих, хто сприяв виконанню Заключного Акта НБСЄ, засвідчують зневагу радянського уряду до принципів, проголошених у ньому.
Наступницею Української гельсінської групи стала створена 1988 Українська гельсінська спілка, очолена Л. Лук'яненком. Авторами її програмного документу «Декларації принципів» були В. Чорновіл, Б. Горинь,
