і 3,5 тис. російських ратників на чолі зі стольником П. Потьомкіним. Союзні війська оволоділи Ярославом, Томашувом, Краснобродом (нині м. Краснобруд), Любліном, Немировом (нині м. Немирув), Любачувом (усі нині на території Польщі) та іншими містами, вийшовши в деяких місцях до р. Вісла та її притоки Сян.
Військові здобутки українського козацького та російського військ дали змогу керівництву Війська Запорозького задекларувати політичні наміри про включення західноукраїнських земель до складу Української козацької держави: «доки козацька шабля зайшла, доти мусить бути козацьке панування». Тим часом легкість здобутих шведською армією перемог над поляками, а також фактор добровільного визнання польською шляхтою зверхності шведського короля Карла Х Густава підштовхнули останнього до думки про недоцільність поширення влади українського гетьмана на західноукраїнські землі. Він поставив вимогу про припинення облоги Львова українськими козаками і їх повернення в Центральну Україну. Зважаючи на певне напруження в цей час стосунків із російським командуванням, а також на реальну загрозу з боку Кримського ханства, Б. Хмельницький не пішов на конфлікт зі Швецією. Підрозділи Д. Виговського і П. Потьомкіна були відкликані. 8 листопада 1655, після отримання від мешканців Львова викупу, Б. Хмельницький віддав своїй армії наказ про повернення в козацьку Україну.
Літ.: Архив Юго-Западной России. — К., 1908, ч. 3, т. 6.; Жерела до історії України-Руси. — Львів, 1911, т. 12.; Документи Богдана Хмельницького (1648–1657). — К., 1961; Грушевський М. С. Історія України-Руси. — К., 1997, т. 9, кн. 2; Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII століття. Причини і початок Руїни. — К., 1998; Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція XVII ст. (1648–1676 рр.). В кн.: Україна крізь віки. — К., 1999, т. 7.; Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою, 1654–1665. — К., 2001.
В. М. Горобець.
ЗАXIДНИЙ ПОXIД УКРАЇНСЬКОГО ТА ТАТАРСЬКОГО ВІЙСЬК 1667 — воєнна кампанія українських військ правобережного гетьмана П. Дорошенка і війська Кримського ханства на чолі з калгою-султаном Крим-Гіреєм, метою якої було звільнення Правобережної України з-під влади польського короля Яна II Казимира Ваза. Похід розпочався на початку вересня, після здобуття П. Дорошенком замку в Чигирині та приходу в Україну військових сил головних татарських орд. Наступальна операція розгорталася в західному напрямку через Старокостянтинів. Допоміжний удар завдавали козаки полковника О. Богомольця з боку Подільського
