Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf/174

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Україна встановила контакти із ЗЄС 1992. У жовтні 1996 в Києві перебував Генеральний секретар ЗЄС Ж.Кутілейро. У червні 1997 Президент України Л.Кучма виступив перед Парламентською асамблеєю ЗЄС. Україна залучалися до участі в міжнародних миротворчих операціях у зоні відповідальності ЗЄС, насамперед на Балканах, де від 2000 в Косово діє спільний українсько-польський миротворчий батальйон.

Розширення НАТО та унормування питань військово-політичної діяльності ЄС вплинули на подальше функціонування ЗЄС. За Лісабонським договором (2007), який набув чинності 1 грудня 2009, ЗЄС включено у військово-політичну діяльність Європейського Союзу. 31 березня 2010 ЗЄС було розпущено.

Літ.: Маначинський О. Я., Соболєв А. А. Воєнна безпека України та вплив на неї геополітичних факторів. — К., 1997. Копійка В. В. Воєнно-політична інтеграція в Західній Європі: досягнення та перспективи // Вісник Київського університету. — 1997, вип.6.

А. Ю. Мартинов.

ЗАXIДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР) — українська держава, утворена в листопаді 1918 на території Східної Галичини, Закарпаття й Буковини після розпаду Австро-Угорської монархії. Загальна площа близько 70 тис. км2. Населення — 6 млн. осіб: українці (переважна більшість), поляки, євреї, німці та ін. Вищу законодавчу владу презентувала Українська Національна Рада (УНРада) під головуванням Є. Петрушевича, вищу виконавчу — Державний секретаріат, сформований 9 листопада на чолі з К. Левицьким. Місцеве управління здійснювали комісари, сільські, міські й повітові ради. За українською мовою законодавчо (лютий 1919) закріплювався статус державної. Національним меншинам надавалося право персональної автономії з пропорційним представництвом в органах влади.

З перших днів проголошення перед ЗУНР постала проблема національної оборони. Збройні виступи польських організацій, розпочаті 1 листопада 1918 у Львові, переросли у польсько-українську війну. 22 листопада польські війська опанували Львовом. Центральні установи ЗУНР переїхали до Тернополя, а наприкінці грудня — до Станіслава (нині м. Івано-Франківськ), де 4 січня 1919 ухвалено Акт злуки з Українською Народною Республікою. Після урочистого проголошення об'єднання обох республік 22 січня у Києві ЗУНР набула назву Західна область УНР. Однак процес утворення єдиної держави залишився незавершеним і галицька республіка продовжувала сам-на-сам стримувати іноземну інтервенцію, спираючися на сформовану в січні 1919 Галицьку армію.

Умови війни набагато ускладнювали вирішення питань внутрішнього життя республіки — соціальних, економічних. Заходами УНРади було