І
ІЗМАЇЛ — місто Одеської обл., розташоване на лівому березі Кілійського гирла Дунаю за 80 км. від Чорного моря. Населення 77 тис. осіб (2008).
У 12 ст. на місці сучасного І. існувала генуезька колонія, від 14 ст. — слов'янське селище Сміл у складі Молдавського князівства. Наприкінці 15 ст. Османська імперія перетворила його на свій опорний пункт для боротьби проти запорозьких козаків у Придунав'ї. 1595 козацькі загони на чолі з гетьманом Г. Лободою і С. Наливайком захопили Сміл. Після повернення турки спорудили тут фортецю, назвавши її І. Проте і вона не витримувала навальних атак запорожців, які оволодівали нею 1609 і 1621.
Від 2-ої половини 18 ст. І. стає одним із ключових місць у протистоянні між Російською та Османською імперіями. 26 липня 1770 під час війни 1768–74 російська армія при підтримці запорожців взяла під контроль І., примусивши турецьку залогу (близько 20 тис. вояків) поспішно залишити її. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774 І. повернуто Порті, яка відтоді розгорнула в ньому масштабні фортифікаційні роботи під керівництвом німецьких і французьких інженерів. Унаслідок цього тут постала одна із найпотужніших в Європі фортець (за оцінками тогочасних військовиків, «неприступна»), оперізана більш як шестикілометровим валом у 8 метрів заввишки і глибоким ровом, наповненим водою. Під час російсько-турецької війни 1787–91 в І. отаборилося 35-тисячне військо під орудою досвідченого полководця Айдозлі Махмет-паші. Призначений командувати зосередженими біля фортеці російськими частинами генераланшеф О. Суворов надіслав ультиматум про її добровільну здачу впродовж 24 годин. Однак ця вимога була відхилена турецькою стороною. 11 грудня після інтенсивного бомбардування розпочався штурм І., в якому брали участь 30 тис. вояків. У їх складі разом із полками російської регулярної армії були чорноморські козаки на чолі з генерал-майором Дж. Де Рібасом, колишнім підданим Неаполітанського королівства. Наступ забезпечувала очолена кошовим отаманом А. Головатим козацька флотилія, з човнів якої десантувалися штурмові підрозділи. Упродовж 10-годинної битви турецька залога зазнала цілковитого розгрому, втративши 26 тис. убитими і 9 тис. полоненими, 245 гармат, 30 суден. Утрати наступаючих: 2 тис. вбитих і близько 3 тис. поранених. Падіння Ізмаїлу набуло великого резонансу в Європі, а в столиці Порти, Константинополі, спричинило народне повстання. Османська імперія змушена була піти на перемовини із російською стороною, що завершились Ясським мирним договором 1791, за яким І. повертався під турецьку владу.
