І. та мусульманський Пакистан. Відтоді протистояння між ними дестабілізує ситуацію в Південній Азії. Від 1948 І. та Пакистан ведуть боротьбу за контроль над штатом Джамму і Кашмір. 1950 І. офіційно стала республікою та вийшла з Британської співдружності націй. Впродовж 1947–1997 політичний курс країни визначав (з перервою у 1977–1980, коли влада належала індуїстській партії «Бхаратія джаната») Індійський національний конгрес. Починаючи з 1997 ці дві партії частіше змінюються при владі. Від 1998 І. є державою, яка володіє ядерною зброєю. У 21 ст. вона стала світовим лідером програмних комп'ютерних технологій.
На руських землях історична інформація про І. з'явилася після подорожі Афанасія Нікітіна (15 ст.), який опублікував свої враження у творі «Ходіння за три моря». Суттєве значення для рецепції індійської культурної традиції в Україні мала діяльність вихідця з дворян Чернігівської губернії, військовика Якова Попова (1844–1918). Перебуваючи в Індії, він ознайомився з філософським вченням Свамі Вівекананди і в 1906-1914 опублікував свої переклади «Карма йоги», «Бхагата йога», «Джаяна йога». Помітний внесок у популяризацію індійської культури зробили Іван Франко та Леся Українка. У 19 ст. відомими індологами були вихідці з України І. Срезневський, М. Лукін, О. Баранников, Д. Овсянников-Куліковський, П. Ріттер.
Вагомий внесок у створення системи епідеміологічного захисту в І. зробив Володимир Хавкін (1866–1930) — випускник Новоросійського (Одеського) університету і співробітник Інституту Л. Пастера в Парижі. Його зусиллями в Бомбеї було відкрито лабораторію з боротьби з холерою. В 1925 вона була перетворена в Інститут ім. В. Хавкіна. 1897 в І. виїздив професор Київського університету св. Володимира, майбутній президент Академії наук УРСР Данило Заболотний. Його внесок у боротьбу з чумою в І. був високо оцінений М. Ганді.
Впродовж 1960–1970-х вчені з України активно займалися проблемами розвитку нафтогазового сектору І. У ці ж роки українські інженери, виконуючи радянські контракти, брали участь у побудові металургійних комбінатів у Бокаро та Бхілаї. Спільні наукові дослідження з індійськими колегами проводили фахівці з Інституту електрозварювання ім. Є. Патона АН України. У 1980-х рр. ректор Одеського технологічного інституту В. Мартиновський очолював групу експертів ЮНЕСКО, які сприяли розвитку мережі вищих навчальних закладів в І. Від 19 ст. зв'язки з І. охоплюють сферу мистецтва. Одним з перших в Україні цикл картин про І. створив харківський художник М. Каразін (1842-1908). У 1992 український художник М.Пшінка ілюстрував видання книги «Міфи давньої Індії».
Міждержавні індійсько-українські взаємини розпочалися 26 грудня 1991, коли І. визнала незалежність України. 17 січня 1992 країни встановили дипломатичні відносини. У березні 1992 було підписано Договір про дружбу
