Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf/199

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Літ.: Мовчан О. М. Іноземна допомога голодуючим України в 1921–1923 рр. // УІЖ, 1989, № 10; Кульчицький С. В., Мовчан О. М. Невідомі сторінки голоду 1921–1923 рр. в Україні. — К., 1993; Голод 1921–1923 років в Україні: Зб. док. і матеріалів / Упоряд. О. М. Мовчан, А. П. Огінська, Л. В. Яковлєва. — К., 1993; Голод 1921–1923 рр. і українська преса в Канаді / Упоряд. Р. Сербин. — Торонто, 1995; Котляр Ю. В., Мірановіч І. С. Голодомори 1921–1923 рр. та 1932–1933 рр. на Півдні України: етнічний та міжнародний аспекти. — Київ; Миколаїв, 2008, кн. 2.

І. С. Стрикун.

ІНОЗЕМНА КОЛЕГІЯ — підпільна більшовицька організація, створена в Одесі в грудні 1918 за директивою ЦК РКП(б) для здійснення агітаційно-пропагандистської роботи серед солдатів і матросів військ Антанти, що десантувалися у причорноморських портах України. Офіційна назва — Колегія іноземної пропаганди. Підпорядковувалася Одеському обкому КП(б)У. До її президії, сформованої у лютому 1919, входили О. Соколовська, Ж. Лябурб, А. Залік та ін. Колегія складалася з кількох груп: французьку, найчисельнішу, представляли Я. Л. Єлін, М. Штилівкер, І. Дубинський, О. Вінницький та ін.; польську — Г. Гжеляк, Я. ВімутГжеляк, А. Зойко, Ю. Варич; румунську — А. Залік, М. Г. Бужор (з румунськими більшовиками співпрацювали їх колеги-молдавани та болгари); грецьку — А. Іоанніді, В. Анатасов, Л. Мамендос; сербську — С. Ратков. Силами І.к. здійснювалася пропаганда рідними мовами іноземних військовиків, видавалася франкомовна газета «Le communiste» («Комуніст») (редколегія — Ж. Лябурб, О. Соколовська, А. Залік, Г. Гжеляк). Її члени взяли участь у підготовці повстання французького флоту на Чорному морі, яке вибухнуло 1919 серед матросів, обурених затримкою демобілізації по завершенні світової війни, погіршенням побутових і медико-санітарних умов проживання.

1 березня 1919 французькою контррозвідкою було заарештовано активістів І.к. (Ж. Лябурб, Я.Л. Єліна, М. Штилівкера та ін.) і страчено в ніч на 2 березня. Після вступу до Одеси військ Червоної армії (квітень 1919) більшовики створили нову — легальну І.к., активними діячами якої стали учасники колишньої підпільної І.к. А. Залік, Г. Гжеляк, В. Дєготь, а також Ж. Садуль, М.Г. Бужор та ін. Вона діяла до взяття міста військами А. Денікіна (серпень 1919).

Літ.: Коновалов В. Иностранная коллегия. — М., 1958; Коновалов В. Герои Одесского подполья. — М., 1960; Файтельберг-Бланк В. Р., Савченко В. А. Одесса в эпоху войн и революций. 1914–1920. — Одесса, 2008.

О. А. Іваненко.