направила доповідь свого центрального комітету Революційна українська партія. Починаючи з Штутгартського конгресу (Німеччина, 18-24 серпня 1907), право постійного представництва в І. ІІ отримала УСДП. Тоді ж до цього міжнародного форуму із звітною доповіддю про напрями своєї діяльності звернулася УСДРП. Делегати обох цих партій були присутні на конгресі І. ІІ в Базелі (Швейцарія) 24-25 листопада 1912.
Одночасно з боротьбою за соціальні і політичні права робітництва І. ІІ виступав рушієм антивоєнної громадської думки. На конгресах у Штутгарті, Копенгагені (28 серпня — 3 вересня 1910, Данія), Базелі І. II засудив мілітаризм та імперіалізм. Свій протест проти воєнних готувань і війн українська соціал-демократія заманіфестувала у окремих відозвах 1912 у зв'язку з Базельським конгресом. Але з початком Першої світової війни низка провідних соціалістичних партій підтримала участь своїх держав у війні. В Австро-Угорщині таку позицію серед інших соціалістичних партій посіла УСДП. Криза й розпад І. II супроводжувалися виступом російських більшовиків на чолі з В. Леніним за розрив з ним і створення Комуністичного інтернаціоналу. Після Першої світової війни справу І. II продовжували Бернський інтернаціонал (1919–22), Міжнародне об'єднання соціалістичних партій (1921–23), Соціалістичний робітничій інтернаціонал (з 1923; перестав існувати під час Другої світової війни). Від 1947 діє Соціалістичний інтернаціонал.
Літ.: История Второго Интернационала, т. 1–2. — М., 1965–66; Феденко П. Соціалізм давній і новочасний. — Лондон–Париж–Мюнхен, 1968; Ленін В. І. Крах II Інтернаціоналу [1915]. В кн.: Ленін В. І. Повне зібрання творів, т. 26. К., 1972; Варварцев М. М. Міжнародний соціалістичний конгрес 1889 р. і Росія // Історичні дослідження: Історія зарубіжних країн, 1987, вип. 13; Варварцев Н. Н. Первомая живые истоки: Исторический очерк. — К., 1989; Жерноклеєв В. Українська соціал-демократія в Галичині: Нарис історії (1899–1918). — К., 2000.
М. М. Варварцев.
ІНТЕРНАЦІОНАЛ КОМУНІСТИЧНИЙ (Комінтерн, Третій Інтернаціонал) — міжнародна організація, що об'єднувала комуністичні партії різних країн. Заснована 4 березня 1919 в Москві на установчому конгресі, де було прийнято ряд програмних документів та виступив голова уряду радянської Росії В. І. Ленін з доповіддю про необхідність боротьби проти буржуазної демократії, за встановлення диктатури пролетаріату. Організаційне оформлення І.К. було покладене на ІІ конгрес (19 липня — 7 серпня 1920), який затвердив 21 умову прийому до Комінтерну (серед них — визнання тези про необхідність встановлення диктатури пролетаріату революційним шляхом базовим принципом марксистського вчення). Ідеоло-
