Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf/225

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

охоронних органів у міжнародному масштабі. Стаття 3 Статуту І. забороняє цій структурі втручатись у політичні, військові, релігійні, расові суперечки. Завдяки цьому його діяльність має суто фаховий характер. 1988 штабквартира І. перебралась до Ліона. На той час членами названої організації були 142 країни. СРСР став членом І. в 1990.

Україна приєдналася до І. у 1992. В структурі її міністерства внутрішніх справ створено спеціальний національний український підрозділ Інтерполу. В бурхливі 1990-ті рр., коли інтенсивно відбувався процес первісного накопичення капіталу, громадяни України часто опинялася у списках І. на розшук. Найбільш гучною стала «справа Павла Лазаренка», який у лютому 1998 був арештований швейцарськими властями за ордером І. та виданий США. Роль І. як органу координації зусиль із захисту правопорядку значно зростає в умовах триваючої глобалізації та підвищення активності транснаціональних кримінальних угруповань.

Літ.: Галенская Л. Н. Международная борьба с преступностью. — М., 1972.; Родионов К. С. Интерпол: вчера, сегодня, завтра. — М., 1990; Данилов О. М. Международное сотрудничество в борьбе против организованного криминала. — М., 1995.

А. Ю. Мартинов.

ІРАК, Республіка Ірак (Al-'Irаq, Al-Jumhouriya al-'Iraqia) — держава в південно-східній Азії. Територія — 438,3 тис. км². Населення 27,5 млн осіб (2007). Етнічний склад: араби (бл. 77%), курди (бл. 18 %), туркмени, перси, ассірійці та ін. Столиця — м. Багдад. Адміністративно-територіальний поділ — 18 мухафаз (провінцій), у тому числі 3 автономні. Державні мови — арабська і курдська. Державна релігія — іслам (шиїти — бл. 62%, суніти — бл. 35%); решта — християни та ін.

І. є членом Організації Об'єднаних Націй з 1945, Ліги арабських держав — з 1945, Організації країн-експортерів нафти — з 1960.

Розташований в Месопотамській низовині, де виникла одна з найдавніших землеробських цивілізацій світу. Успішне землеробство в цьому регіоні залежало від іригаційних систем, спорудження і підтримка робочого стану яких вимагали централізованих зусиль. Тому вже в кінці 4 тис. до н.е. тут виникли міста-держави (Урук, Ур, Лагаш та ін.). На поч. 3 тис. до н.е. з'являються шумерські об'єднання міст-держав, у кінці 3 тис. до н. е. — царство Шумеру та Аккаду, держава III династії Ура. Згодом відбувається піднесення Старовавилонського царства, розквіт якого припадає на правління Хаммурапі (1792-1750 до н. е.). В 9 ст. до н.е. свою владу на територію І. поширює Новоассирійське царство, яке в 7 ст. до н.е. було завойоване мідянами. В 2-й пол. 6 ст. до н.е. І. став частиною Перської держави. В 2-й пол. 4 ст. до н.е. І. був завойований Александром Македонським, а після