Літ.: Агаев С. П. Иран в прошлом и настоящем. — М., 1981; Баран О. Козацько-перські взаємини в творах Пієтра делла Валле. — Вінніпег, 1985; Луконин В. Г. Древний и средневековый Иран. — М., 1987; Малаков Д. Архітектор Городецький. — К., 1999; Кременюк В. А. История Ирана. XX век. — М., 2006.
А. Ю. Мартинов.
ІРЛАНДІЯ, Республіка Ірландія (Eire, Ireland) — держава в Північно-Західній Європі, розташована на однойменному острові. Площа — 70 273 тис. км2. Населення — 4,06 млн осіб (2007). Офіційні мови — англійська та ірландська (гельська). Столиця — м. Дублін. Глава держави — президент. Законодавчим органом є двопалатний парламент. Виконавчу владу здійснює уряд на чолі з прем'єр-міністром.
На межі нашої ери на території І. виникли перші ранньофеодальні держави. Острів став важливим місцем розвитку християнської культури. Наприкінці 12 ст. розпочалося завоювання І. англійцями. В 17 ст. країна стала першою британською колонією, а згодом — джерелом переселення ірландців за океан в Північну Америку.
В 1921 в ході національно-визвольної війни більша частина острова здобула статус домініону, інша — Північна Ірландія (шість графств Ольстеру з пробританські налаштованими протестантами) залишилася у складі Великої Британії. 1926 в І. засновано партію «Фіанна файл» («Солдати долі»), 1933 партію «Фіне гал» (Партія об'єднаної Ірландії), які склали основу партійної системи країни. Під час Другої світової війни І. дотримувалася нейтралітету. Від 1949 І. виступає як незалежна республіка. В 1955 вступила до ООН, 1973 — до Європейського Економічного Співтовариства. 1976 внаслідок посилення терористичної активності підпільної «Ірландської республіканської армії» (ІРА) в країні було запроваджено надзвичайний стан. 1977 було легалізовано політичне відгалуження ІРА — партію Шінн-фейн.
В об'єднаній Європі Ірландія перетворилася на «кельтського тигра»: швидкому економічному зростанню сприяла ліберальна інвестиційна політика та створення вільних економічних зон з розвитком високотехнологічних виробництв за участю капіталів США й Японії. В 1999 І. та Велика Британія погодилися на врегулювання проблеми Ольстера на основі розширення автономії цієї провінції у складі Великої Британії. З 1992 І. є членом ЄС, де домоглася гарантій свого нейтралітету.
У середні віки великі географічні відстані були основною перешкодою для розвитку безпосередніх зв'язків між ірландськими та українськими землями. Британське колоніальне панування в І. та перебування українських земель у складі різних імперій також не сприяли контактам між українською
