та ірландською культурами. Лише з 19 ст. в ході національно-визвольних змагань в І. та на українських територіях поширюються звістки про боротьбу обох народів. У 1920-х–1930-х рр. українські мігранти, які транзитом прямували до Канади та США, зупинялися в І. Після Другої світової війни тут осіли українські політичні емігранти, які підтримували зв'язки з культурницькими організаціями в Британії. На 1990-і рр. припала нова хвиля економічної еміграції з України до І.
І. одна з перших визнала Україну 31 грудня 1991. Дипломатичні стосунки між країнами були встановлені 1 квітня 1992. Від 2000 на Україні й в І. функціонують почесні консульства. Ірландський уряд розглядає Україну як чинник стабільності і безпеки в Європі та східноєвропейському просторі зокрема. Політичні взаємини між країнами будуються на рівні міністрів обох держав у межах міжнародних форумів — сесії Генеральної асамблеї ООН, ОБСЄ та ін. Встановлення контактів на вищому рівні здійснюються через консультації політичних директорів МЗС України та І. з жовтня 2002. У ході цих консультацій 7 жовтня 2002 ірландська сторона повідомила про свою принципову згоду на підписання угод: 1) Декларації про партнерство і співпрацю між Україною і І.; 2) Протоколу про консультації між Україною і І.; 3) Конвенції про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна і попередження податкових ухилень. Нині І. бере участь у здійсненні наукових та освітніх проектів ЄС, які стосуються України: TACIS (Technical Assistance for the Commonwealth of Independent States), EUREKA (European Research Coordination Agency).
Загальна динаміка розвитку культурних відносин між Україною й Ірландією залишається незначною, за відсутністю конкретних програм співпраці й обмеженістю фінансових ресурсів. У листопаді 2009 у Національному університеті І. в м. Майнус за підтримки Посольства України відбулась міжнародна конференція «Голодомор в Україні та Великий голод в Ірландії: історія, оцінки та пам'ять», в якій взяли участь дослідники з України, Ірландії, Польщі, США, Канади та Великої Британії.
Літ.: Кучменко Е. М. Ірландія і ольстерська криза, пошуки шляхів її подолання у др. половині XX ст. — К., 2000; Полякова Е. Ю. Ирландия в XX веке. — М., 2002; Маккинли М. История Ирландии. — М., 2005.
К. О. Гула, А. Ю. Мартинов.
ІСЛАМКЕРМЕН (тур. Замок ісламу; укр. назви: Іслам-городок, Осламгородок, Асланкермен та ін.). Перша кам'яна фортеця Туреччини, споруджена 1504 на Середньому Подніпров'ї. Для її побудови було обрано острів неподалік від впадіння річки Кінської у Дніпро, де віддавна існувала переправа (Таванська), якою до останньої чверті 14 ст. послуговувалися італійські купці на своєму шляху до України (нині це акваторія водоймища
