внаслідок громадянської війни 1936–39, яка супроводжувалася іноземним втручанням, у країні постав авторитарний режим генерала Ф. Франко Баамонде. З початком Другої світової війни І. заявила про свій нейтральний статус, та всупереч цьому направила на Східний фронт проти СРСР «блакитну дивізію».
Після смерті Ф. Франко (1975) під знаком демократизації громадськополітичного життя в країні відбулася реставрація монархії. Нині І. — парламентарна монархія. Глава держави — король. Діє конституція 1978 зі змінами, внесеними 1992. Законодавчу владу здійснюють Генеральні кортеси (двопалатний парламент — конгрес депутатів і сенат). Вищий орган виконавчої ради — рада міністрів.
І. — член Організації Об'єднаних Націй (з 1955), Ради Європи (з 1977), Європейського Союзу, інших міжнародних організацій.
Іспано-українські взаємини. Як засвідчують історичні джерела, вже за доби середньовіччя між людністю українських та іспанських земель існували різнобічні зв'язки. Зокрема, за часів арабського правління в І. перебували солдати, «вчені люди» й раби слов'янського походження з українського Причорномор'я. В 17 ст. чимало запорозьких козаків служило в іспанській армії. Під час російсько-турецької війни 1787–1891 у складі армії під командуванням князя Потьомкіна, що діяла в Причорномор'ї, воювали добровольці з І. — офіцери королівського війська, які особливо відзначилися у штурмі Очакова (1788) й були нагороджені орденом св. Георгія. На поч. 19 ст. українці перебували в підрозділах військ Наполеона I Бонапарта, що дислокувалися в І. Події іспанської революції 1820–23 знайшли відгомін в Україні, позначилися на формуванні програми й тактики таємного Південного товариства декабристів.
Починаючи з 2-ої половини 18 ст. іспанські купці при підтримці королівської влади добиваються налагодження прямих торговельно-морських зв'язків з Південною Україною, зокрема між портами Кадіс і Херсон, пропонуючи для продажу широку номенклатуру товарів, вироблених як в самій І. (вина, тканини тощо), так і колоніальних вантажів з Америки. 1820 півднем України подорожував з метою розробки системи комунікацій іспанський інженер і вчений А. Бетанкур. У 1-й пол. 19 ст. відкрилося перше в Україні іспанське дипломатичне представництво — консульство в Одесі. Інтерес іспанців до культурної спадщини українців засвідчує поява 1877 в журналі «La Ilustrasiоn Española y Americana» («Іспано-американське просвітництво») статті В. Лесевича «Тарас Шевченко — великий поет України». Від 2-ї пол. 19 ст. в українських містах гастролюють іспанські артисти й музиканти: всесвітньо відомий «король скрипалів» і композитор П. Сарасате (1882, 1884, 1902), скрипачка Т. Туа (1885, 1889), оперні співачки М. Гай (1908), Е. де Ідальго (1914) та ін. Помітний вплив на
