Перейти до вмісту

Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf/236

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

іспанську історіографію поч. 20 ст. справила діяльність В. Піскорського — засновника російської та української іспаністики, який провадив студії в іспанських архівах і бібліотеках і за праці, видані в І., був обраний членомкореспондентом Барселонської АН.

До часів української революції 1917–1921 належить спроба встановити дипломатичні взаємини між двома країнами: уряд Української Народної Республіки призначив своїм послом в І. І. Кулішера, якому, однак, не вдалося розпочати свою місію.

У громадянській війні в І. 1936–39 брали участь українські добровольці, які воювали як під прапорами республіканців (більшість), так і на боці генерала Ф. Франко. В лавах інтернаціональних бригад діяли українські підрозділи — батальйон ім. Максима Кривоноса, рота імені Тараса Шевченка. У вересні 1936 УСРР передала 548 тис. крб. у фонд Міжнародної організації допомоги борцям за республіканську І. Також матеріальну й моральну підтримку вони отримували від українців Галичини та української діаспори Америки й Європи. 1937 на 2-му антифашистському конгресі в Мадриді пролунав голос українських митців, від яких із доповіддю «Нація і культура» виступив письменник І. Микитенко. Того ж року Барселонський університет, який відзначав 100-річчя свого відновлення, нагородив пам'ятними медалями Київський та Харківський університети. Після поразки республіканців багато іспанських дітей були направлені до України, де здобували середню й вищу освіту.

Під час Другої світової війни в Мадриді провадив інформаційну діяльність представник Організації українських націоналістів (мельниківців) Ю. Карманін. 1947 в І. виник осередок української діаспори, основу якого склала студентська молодь. 1953 українська громада в І. налічувала 68 осіб. На її базі виникли Товариство українських студентів-католиків «Основа» (1947), Українська студентська громада (1956), Товариство українських друзів Іспанії (1957), які популяризували серед іспанців українську культуру. 1951 Іспанське національне радіо розпочало міжнародну трансляцію україномовних передач. Наступного року при мадридському центрі східних досліджень була створена українська секція. У журналі центру «Oriente» (з 1956 — «Оriente Europeo», «Східна Європа»), в місячнику «Las cartes de España» («Листи з Іспанії», 1950-55) та інших іспанських періодиках публікуються статті про національно-визвольні змагання в Україні, розвідки про українську церкву, діяльність Г. Сковороди, І. Франка. Співтворцем іспанської культури став українець кінорежисер Є. Деслав, який створив у Мадриді фільми «Викриття» (1948), «Що байдуже трьом закоханим» (1951).

1964 у Міжнародному форумі діячів культури, присвяченому 150-річчю від дня народження Т. Шевченка, взяв участь іспанський поет Р. Альберті, який на мітингу в Каневі виголосив «Слово на Тарасовій горі». 1967 до