Перейти до вмісту

Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf/244

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

П. Боїм та ін.). Середньовічні уявлення італійців про географію, історію та культуру України формувалися під впливом звітів дипломатів, ченців-місіонерів, мандрівників Плано Карпіні, А. Контаріні, Дж. П. Лето, Л. Арріго, Дж. Ботеро, Дж. Рамузіо, О. Гваньїні, А. Поссевіно, Е. Дортеллі д'Асколі, П. делла Валле, А. Віміна да Ченеди та ін. Широкий відгомін в Європі набула подія 7 грудня 1627, коли до порту Палермо (Сицилія) прибула галера, відбита в турків невільниками-українцями під керівництвом М. Якимовського. Вона була відзначена написом, вирізьбленим у каплиці св. Розалії латинською та італійською мовами. Великого розголосу в І. набула національно-визвольна війна середини 17 ст. під проводом Б. Хмельницького. Якщо Венеціанська республіка в пошуках союзників для антиосманської коаліції добивалася прихильності до себе з боку козаків, спорядивши 1650 до Чигирина дипломатичну місію, то Луккська республіка, прибутки якої залежали від польського ринку, навпаки, негативно сприймала піднесення Української козацької держави.

У 17–18 ст. в І. розпочали свою кар'єру в живописі, скульптурі, музиці А. Лосенко, І. П. Мартос, О. Білявський, В. Береза, Д. Бортнянський, М. Березовський та ін. 1698-1701 у Римі опановував науки Ф. Прокопович. У ці часи з'явилися друком перші описи І., зроблені українськими мандрівниками Г. Скибинським, Т. Каплонським, В. Григоровичем-Барським. 1799 у складі армії О. Суворова підрозділи українських козаків, перетнувши Альпи, вступили до Північної Італії, де вели бої проти окупаційних військ Франції.

У 19 — на поч. 20 ст. І. стала місцем перебування багатьох діячів українського національного відродження. Тут працювали художники І. Васильківський, А. Мокрицький, М. Мурашко, О. Мурашко, І. Труш, К. Устиянович, скульптор П. П. Забіла, письменники Марко Вовчок, Б. Грінченко, М. Коцюбинський, П. Куліш, Ю. Федькович, Леся Українка, О. Олесь. На оперних сценах Мілана, Турина, Неаполя, Рима, Флоренції, Парми, Мантуї, інших міст виступали українські співаки І. Алчевський, С. Гулак-Артемовський, М. Левицький, О. Мишуга, І. Стешенко та ін. Сузір'я найславетніших діячів мистецтва І. поповнили полтавчанин М. Іванов, для якого писали музику Г. Доніцетті, Дж. Верді та інші італійські композитори, та галичанка С. Крушельницька (співпрацювала з Дж. Пуччіні). У І. проводили студії історії, політичної думки й культури В. Антонович, Д. Антонович, Ф. Вовк, М. Драгоманов, М. Грушевський, О. Кістяківський, М. Кордуба, М. Костомаров, І. Лучицький, М. Лучкай, М. Маркевич, С. Томашівський. У 1870-х рр. за сприяння і з участю флорентійського проф. А. Де Губернатіса в італійській славістиці виокремився напрям українознавчих досліджень.

У середині 19 ст. до лав італійсього національно-визвольного руху приєдналися українські волонтери, які встановили зв'язки з Дж. Гарібальді, Дж. Мадзіні, брали участь у битвах за свободу Італії. Водночас в австрій-