актом став підписаний 3 травні 1995 у Римі Договір про дружбу і співробітництво, яким закладено базу для всебічних зв'язків і взаємодії обох країн у сфері політики, економіки, культури, науки. У 90-х рр. 20 ст. — на поч. 21 ст. в І. утворилася численна українська трудова еміграція з головними центрами в Римі та Неаполі.
Значний внесок у розвиток знань про Україну в І. вносить італійська історіографія, яка дала в 20 ст. багатьох дослідників української історії та культури (Е. Ло Гатто, А. Пальмієрі, Л. Сальвіні, Ф. Вентурі, С. Грачотті, А. Тамборра, Е. Згамбаті, Р. Різаліті та ін.). Українознавча проблематика вивчається в Італійській асоціації славістів, Італійській асоціації українських досліджень, університетах Рима, Пізи, Венеції, Флоренції, Неаполя.
Літ.: Кордуба М. Венецьке посольство до Хмельницького (1650 р.) // ЗНТШ, 1907, т. 78, кн. 4; Гординський Я. Україна й Італія. Огляд взаємин до 1914 р. // Збірник заходознавства, 1930, т. 2; Перша українська дивізія Української національної армії у британському полоні в Італії, Ріміні 1945–1947. — Нью-Йорк, 1979; Мицик Ю. А. Історико-географічний опис України у творі італійського гуманіста XVI ст. Джованні Ботеро // Історичні дослідження. Вітчизняна історія, 1982, вип. 8; Варварцев Н. Н. Украина в российско-итальянских общественных и культурных связях (Первая половина 19 в.). — К., 1986; Пахльовська О. Е.-Я. Українсько-італійські літературні зв'язки XV–XX ст. — К., 1990; Голобуцький В. Запорозьке козацтво. — К., 1994; Kotljar M. F. Motivi veneziani delle cronache russe // Annali di Ca'Foscari (Venezia), 1997, N 1–2; Різаліті Р. Доба Хмельницького в Україні у світлі хроніки міста Лукки // УІЖ, 1999, № 3; Варварцев М. Україна й Італія у наукових, освітніх та літературних взаєминах (друга половина XIX — початок XX ст.). К., 2000; Його ж. Джузеппе Мадзіні, мадзінізм і Україна. — К., 2005.
М. М. Варварцев.
