Польською Республікою проходив від пункту поблизу витоку річки Сану на північний схід до її витоку і вниз посередині річки до точки, що знаходиться біля Солина, далі на схід від Перемишля до річки Солокії, звідти по річках Солокії і Західному Бугу на Немирів-Ялівці, потім до стику кордонів Литовської РСР, Польської Республіки і Східної Пруссії. Проведення на місцевості кордонів передбачалося здійснити змішаною радянсько-польською комісією з місцем перебування у Варшаві, що мала розпочати свою роботу не пізніше 15 днів із дня обміну ратифікаційними грамотами. Обмін ратифікаційними грамотами відбувся у Варшаві 5 лютого 1946. У розвиток цього договору 15 лютого 1951 в Москві укладено договір про обмін ділянками державних територій, який юридично зафіксував остаточне польсько-українське розмежування національних територій. Згідно з ним на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними ділянками із майже однаковою площею. Внаслідок цього до Львівської області ввійшли землі в районі м. Кристонополя (нині м. Червоноград), а в межах польської держави опинилася територія довкола Нижніх Устриків Дрогобицької області. На продовження досягнутих домовленостей 15 лютого 1961 в Москві укладено спеціальний договір про режим радянсько-польського державного кордону, співробітництво і взаємну допомогу з прикордонних питань. Таким чином, було юридично зафіксовано факт включення протягом 1939–1945 pоків Західної України до складу СРСР, що відповідало рішенням і духу Тегеранської, Кримської та Потсдамської конференцій, а також Договору про дружбу, взаємодопомогу і повоєнне співробітництво між СРСР й Польщею, укладеного в Москві 21 квітня 1945.
Завершенням процесу врегулювання територіальних питань у радянськопольських відносинах було остаточно визначено кордони України і засвідчено їх юридичне визнання світовим співтовариством. Було збільшено територію УРСР та її демографічний потенціал, здійснено об'єднання українських земель у складі однієї держави і, у підсумку, майже повністю завершено формування її державної території (останнім актом цього процесу стало включення 1954 Кримської області до складу УРСР).
Літ.: Внешняя политика Советского Союза в период отечественной войны. Документы и материалы. — М., 1947, т. 3; Мельник А. Я. Правонаступництво України щодо міжнародних договорів СРСР. — К., 2005.
О. М. Горенко, І. М. Мельникова.
ДОГОВІР МІЖ СРСР І ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ ПРО ЗАКАРПАТСЬКУ УКРАЇНУ 1945. Підписаний 29 червня 1945 в Москві заступником голови РНК СРСР, наркомом закордонних справ В. Молотовим і (за дорученням президента Чехословаччини) головою уряду Чехословаччини З. Фірлінгером та статс-секретарем МЗС Чехословаччини В. Клементі-
