Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf/45

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

1998, кн. 1; Зарецька Т. Українсько-польські відносини (1991–2001 рр.) // Україна і Польща — стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє. — К., 2002, ч. 2; Знахаренко О. Стратегічне партнерство в українськопольських відносинах: державно-політичні та військові аспекти // Людина і політика, 2004, № 3; Митрофанова О. Польща як стратегічний партнер України // Політичний менеджмент, 2006, № 6.

І. С. Стрикун.

ДОГОВІР МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ РСР І РОСІЙСЬКОЮ РФСР 1990. Підписаний 19 листопада 1990 в Києві головою ВР УРСР Л. Кравчуком і головою ВР РРФСР Б. Єльциним. У договорі визначено принципи й основні напрями відносин між Україною й Росією як двома суверенними державами: вони гарантували громадянам, які проживали на їхніх територіях, незалежно від національності та інших відмінностей, громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права відповідно до міжнародних норм про права людини. Маючи намір будувати свої відносини на основі принципів суверенної рівності, дружби й добросусідства, невтручання у внутрішні справи, сторони декларували бажання розвивати рівноправне й взаємовигідне співробітництво в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, екології, науки та техніки, в гуманітарній та інших галузях. Передбачалося, що питання економічного співробітництва, управління системами транспорту й зв'язку, торгового обміну, політики цін, конкретних механізмів господарських відносин регулюватимуться відповідними міжурядовими угодами. За кожною стороною визнавалося право самостійно визначати види й форми власності на своїй території. Всі питання щодо об'єктів загально-союзної власності повинні бути врегульовані окремими угодами, що ґрунтуються на законодавчих актах про захист економічного суверенітету. Договірні сторони визнали територіальну цілісність УРСР і РРФСР в кордонах, існуючих у межах СРСР. Укладаючи цей договір, вони визнали необхідність підтримки системи колективної безпеки, спільної діяльності у сфері зовнішньої політики, в охороні довкілля, включаючи заходи щодо мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи 1986, участь у створенні міжнародної системи економічної безпеки. Було висловлено за доцільне здійснити обмін повноважними представництвами, а також створити постійно діючу міжпарламентську комісію зі співробітництва.

Договір було ратифіковано парламентами обох країн. Обмін ратифікаційними грамотами відбувся в Москві 14 червня 1991, і з цієї дати договір набрав чинності.

Літ.: Відомості Верховної Ради Української РСР, 1990, № 49; Україна на міжнародній арені. Зб. документів і матеріалів 1986–1990 рр. — К., 1993.

І. М. Мельникова.