ДОГОВІР ПРО ДОБРОСУСІДСТВО, ДРУЖНІ ВІДНОСИНИ І СПІВРОБІТНИЦТВО МІЖ УКРАЇНОЮ ТА СЛОВАЦЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ 1993. Підписаний Президентом України Л. Кравчуком та Президентом Словацької Республіки М. Ковачем в Києві 29 червня 1993 під час перебування останнього з офіційним візитом у м. Києві. Договір ратифікований постановою Верховної Ради від 24 лютого 1994, набув чинності 16 червня 1994 після його ратифікації Народною Радою СР і обміну ратифікаційними грамотами.
Слід зазначити, що словацькі, як і чеські, владно-політичні сили заздалегідь впродовж 1990-1992 готувалися до усамостійнення своїх республік через договірне припинення федерального союзу в рамках Чехословаччини й, відповідно, налагоджували попередні контакти із зарубіжними державами, в тому числі і незалежною Україною. Словаччина ще у 1990 виборола у федеральної влади право на певну самостійність у діях на міжнародній арені: було створено навіть міністерство зовнішніх стосунків Словаччини. Глава цього відомства — міністр П. Демеш 14 листопада 1991 відвідав Україну і обговорив із першим заступником голови Верховної Ради України І. Плющем питання взаємного визнання та розвитку українсько-словацьких відносин після здобуття незалежності. Не випадково Словаччина в числі перших держав світу 8 грудня 1991 визнала незалежність України.
Наприкінці 1992, коли питання чесько-словацького розлучення було остаточно вирішено, з місією підготовки безпроблемного визнання Україною СР і ЧР після майбутнього проголошення їх незалежності до Києва прибув Голова Федеральних Зборів ЧСФР, майбутній перший президент Словаччини М. Ковач. Україна стала першою державою світу, яка 23 грудня 1992 заявила про визнання незалежності Словаччини і офіційно визнала суверенітет Словацької Республіки зразу ж після розлучення останньої 1 січня 1993 з Чехією. Україна була також співавтором резолюції про прийняття новостворених Словацької і Чеської республік до ООН. 30 січня 1993 між Україною і СР встановленi дипломатичнi вiдносини, у Братиславi та Києвi відкриті, відповідно, українське i словацьке посольства. У 2000 відкрито Генеральне консульство СР в м. Ужгород, у 2003 — Генеральне консульство України в м. Пряшів, Почесні консульства Словацької Республіки у м. Донецьку та м. Ужгороді.
Договір про добросусідство, дружні відносини та співробітництво між Україною та Словацькою Республікою насамперед зафіксував відсутність територіальних претензій двох сусідніх країн одна до одної. Стаття 1 договору зокрема гласить: «Договірні Сторони розвиватимуть свої відносини як дружні держави. Вони будуватимуть відносини між собою на основі принципів суверенної рівності, територіальної цілісності та політичної незалежності, непорушності існуючих державних кордонів…». Вже 14 жовтня 1993 в Братиславі було підписано договір між Україною і Словацькою Республікою про спільний державний кордон, ратифікований Верховною Радою України 15 липня 1994.
