зовнішній статус без втручання ззовні та здійснювати свій політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток. Українська РСР і Угорська Республіка виражали готовність розвивати взаємовигідне співробітництво в політичній, економічній, екологічній, науково-технічній, культурній та інших сферах життя. Сторони висловили свій намір вживати подальших кроків щодо кодифікації та захисту прав національних меншостей, сприяти зближенню українців, угорців та осіб інших національностей, які проживають або тимчасово знаходяться на їхніх територіях. Виходячи з визнання особливої важливості розвитку конструктивного співробітництва в галузі прав національних меншостей, було доручено експертам розробити відповідний документ. Українська РСР та Угорська Республіка, вітаючи зміцнення довір'я в Європі, заявили про своє сприяння процесам зменшення воєнного протистояння, виключення назавжди воєнної небезпеки і загрози застосування сили з міждержавних відносин на континенті. Підтверджуючи свій миролюбний зовнішньополітичний курс, Україна й Угорщина заявили, що будуть продовжувати плідне співробітництво в ООН та інших міжнародних організаціях і регулярно проводитимуть консультації з міжнародних проблем, що становлять взаємний інтерес, а також з питань двостороннього співробітництва. Триденний офіційний візит в Україну Президента Угорської Республіки завершився знайомством із Закарпатською областю.
У квітні 1991 в Україні перебувала делегація Комісії у закордонних справах Державних Зборів Угорської Республіки, яку прийняв Голова Верховної Ради УРСР. Угорські парламентарі мали також зустрічі в МЗС України і в Комісії у закордонних справах Верховної Ради. В ході дружніх розмов підкреслювалося, що Україну й Угорщину єднають добросусідські відносини та обопільне прагнення до подальшого поглиблення двосторонніх зв'язків. Делегація угорських парламентарів взяла участь у пленарному засіданні Верховної Ради УРСР.
30 травня — 1 червня 1991 відбувся перший офіційний візит Голови Верхової Ради України Л. Кравчука за кордон — в Угорську Республіку. Відбулися переговори з Президентом Угорщини А. Гьонцем, Прем'єрміністром Й. Анталлом, Головою Державних Зборів Д. Сабадом. 31 травня в угорському парламенті було підписано дев'ять двосторонніх документів, які регулюватимуть українсько-угорські відносини і співробітництво в різних галузях. Серед них — Декларація про основи відносин між Української РСР і Угорською Республікою, що розвивала і доповнювала Спільну Заяву керівників двох сусідніх держав, підписану у Києві 27 вересня 1990. У цьому документі передбачалося, що його положення становитимуть основу для укладення відповідного міждержавного договору між Україною і Угорщиною. Принципове значення в плані договірно-правового оформлення взаємовідносин мало підписання українсько-угорської консульської
