визнали бажаним перенести проведення переговорів до нейтральної країни. Наприкінці вересня у Ризі (Латвія) сторони в черговий раз оголосили свої умови прелемінарію. Новий радянський проект польська делегація назвала неприйнятним і на кілька днів перервала переговори. 5 жовтня 1920 на черговому засіданні російсько-українсько-польської конференції було досягнуто домовленість зі всіх основних питань миру та перемир'я.
12 жовтня 1920 у палаці Чорноголових за підписами членів російськоукраїнської (А. Йоффе, С. Киров, Д. Мануїльський, Л. Оболенський) та польської (Я. Домбський, Н. Барлицький, С. Грабський, В. Каменецький, В. Керник, М. Кулинський, А. Мечковський, Л. Василевський, Л. Вашкевич, М. Вихлинський) делегацій було укладено прелімінарний договір, що складався зі вступу і 17 статей.
Прелімінарій передбачав включення до кінцевого варіанту мирного договору постанов щодо свободи вибору громадянства; забезпечення особам польської, російської й української національностей у країнах їх проживання рівноправності у розвитку культури, мови, використання релігійних обрядів; обміну військовополоненими та ін. Обидві сторони відмовлялись від відшкодування своїх військових витрат і від усіх претензій на державне майно, пов'язане з територією іншої сторони. Польща звільнялася від будь-яких зобов'язань перед іншими країнами, зумовлених належністю частини її земель до колишньої Російської імперії. В цілому переважна більшість статей прелімінарію повторювала польські пропозиції, доповнені в деяких місцях радянськими. Зокрема ст. 1 містила положення про визнання незалежності України та Білорусі згідно з принципом самовизначення народів. Окреслена договором лінія кордону між Польщею, з одного боку, і Україною та Білоруссю — з іншого ігнорувала етнічні принципи. Договір означав відмову Польщі від союзу з УНР і визнання нею радянської України.
Складовою частиною прелімінарного договору була угода про перемир'я, яка містила 13 параграфів. Згідно з нею військові дії мали припинитись опівночі з 18 на 19 жовтня. Початкова тривалість перемир'я визначалася у 21 день. Кожна із сторін мала право відмовитись від нього з попередженням за 48 год., а за відсутності такого попередження він автоматично вступав у дію й тривав до ратифікації кінцевого варіанту мирного договору.
Упродовж 20-25 жовтня 1920 прелімінарний договір було ратифіковано ВУЦВК УСРР, ВЦВК РСФРР та Польщею.
Літ.: Документы и материалы по истории советско-польских отношений. — М., 1964, т. 3; Завада І. Ризький договір і Україна. — К., 2000; Гетьманчук М.П. Між Москвою та Варшавою: українське питання в радянськопольських відносинах міжвоєнного періоду (1918–1939 рр.). — Львів, 2008.
І. С. Стрикун.
