північну частину Індокитаю. 22 червня 1941 внаслідок нападу Німеччини на СРСР розпочалася радянсько-німецька війна — найбільший воєннополітичних конфлікт під час Другої світової війни, який отримав назву Велика вітчизняна війна Радянського Союзу 1941–1945.
Після підписання Атлантичної хартії (14 серпня 1941) президентом США Ф. Рузвельтом і прем'єр-міністром Великої Британії У. Черчіллем та Вашингтонської декларації Об'єднаних Націй (1 січня 1942) 26 державами світу сформувалася антигітлерівська коаліція, ядро якої склали СРСР, Велика Британія та США. 7 грудня 1941 нападом на американську військову базу Перл-Харбор Японія розв'язала війну проти США, які наступного дня разом з Великою Британією, Австралією та Канадою оголосили війну Японії, яка наприкінці 1941 — на поч. 1942 захопила Малайю, Сінгапур, Індонезію, Філіппіни, М'янму. До травня 1943 англо-американські війська звільнили Північну Африку, у липні 1943 було повалено фашистський режим в Італії і в жовтні вона оголосила війну Німеччині, після чого гітлерівці окупували її північну частину. 1943–1944 активні бойові дії розгорнулися на Тихому океані, де американські воєнні сили примусили японські війська перейти до стратегічної оборони. У липні 1943 союзні війська висадились в Італії, у червні 1944 — у Нормандії, відкривши Другий фронт воєнних дій проти нацистської Німеччини в Європі. Вигнавши німецьких окупантів із власної території, радянські війська у другій пол. 1944 — першій пол. 1945 звільнили від фашистів країни Центральної і Південно-Східної Європи.
Спільні дії держав антигітлерівської коаліції насамперед були спрямовані на забезпечення остаточної перемоги над нацистською Німеччиною та її союзниками, а також на вирішення питань повоєнного устрою світу. Ці проблеми обговорювалися керівниками союзних держав на конференціях — у Москві 1941 і 1943, Каїрі та Тегерані 1943, Думбартон-Оксі 1944 і СанФранциско 1945, а також на Кримській (Ялтинській) конференції у лютому 1945, де глави урядів Великої Британії (У. Черчілль), СРСР (Й. Сталін) та США (Ф. Рузвельт) погодили свої воєнні плани повного й остаточного розгрому Німеччини та післявоєнного устрою світу. У квітні 1945 союзні війська звільнили Північну Італію, зайняли Західну Німеччину і 25 квітня зустрілися з радянськими частинами у районі м. Торгау на Ельбі. В умовах неминучої поразки А. Гітлер вчинив самогубство (30 квітня 1945). 2 травня 1945 радянські війська оволоділи Берліном. Опівночі 8 травня у передмісті німецької столиці Карлсхорсті представники німецького командування підписали Акт про беззастережну капітуляцію, яку прийняли представники Великої Британії, Франції, СРСР і США. У липні 1945 відбулася Потсдамська (Берлінська) конференція глав урядів СРСР, США і Великої Британії, яка заклала основи післявоєнного устрою в Європі і світі.
