Перейти до вмісту

Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf/79

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Останнім етапом Другої світової війни стало завершення бойових дій союзників проти Японії. На японські міста Хіросіма і Нагасакі були скинуті американські атомні бомби (6 і 9 серпня 1945), що призвело до величезних людських жертв (понад 125 тис. осіб). 9 серпня 1945 радянські війська розпочали воєнні дії проти Японії, розгромили Квантунську армію, звільнили Північно-Східний Китай, Північну Корею, Південний Сахалін й окупували Курильські острови. 2 вересня 1945 на палубі американського лінкора «Міссурі» у Токійській бухті було підписано Акт про беззастережну капітуляцію Японії. Ця подія ознаменувала завершення Другої світової війни.

Д.с.в. мала величезний вплив на долю українського народу, так само як і Україна та українці були важливим фактором цієї війни. Насамперед слід підкреслити, що на перебіг воєнних подій Великої Вітчизняної і Другої світової війн особливо впливав український воєнно-геостратегічний фактор. Українці були втягнуті в горнило війни ще на початку 1939. 15 березня цього року Сойм Карпатської України у м. Хуст проголосив державну незалежність на цій невеликій, найбільш західній частині українських земель, після чого війська Угорщини — союзниці Німеччини — за згодою Гітлера перейшли кордон новоутвореної української держави. Закарпатські українці, на допомогу яким поспішили патріоти й бійці ОУН з Галичини, створили військове формування Карпатську Січ і встали у нерівний бій з агресором. Чимало дослідників вважають цей короткочасний збройний опір, що тривав всього декілька днів і забрав життя не однієї сотні українських патріотів, спробою першого збройного опору фашистському агресору в Європі. А у вересні 1939 під час нападу Німеччини на Польщу тисячі українців, що знаходилися у складі польських збройних сил, брали участь у кровопролитних боях із фашистськими загарбниками. Також чимало українців, яким вдалося втекти із нацистських концтаборів, брали участь в рухах Опору у Франції, Італії, Чехословаччині та інших європейських країнах.

Щодо радянської, т.зв. Великої України, то протягом 40 місяців — з початку Великої Вітчизняної війни і до завершення визволення України, вона була чи не найважливішим театром воєнних дій в Європі. На її території відбувалися найбільші й вирішальні за своїми наслідками операції: 32 з усіх 76 стратегічних й фронтових оборонних та наступальних операцій Другої світової війни. Український напрям та його продовження — південноросійський — постійно були центральними на радянсько-німецькому фронті й на всьому європейському театрі воєнних дій. Тут були зосереджені від 57 % до понад 76% загальної кількості фашистських дивізій, причому саме тут були розгромлені 606 з них, тоді як на інших фронтах зазнали поразки 176 дивізій ворога. Бої регулярних радянських військ на українському театрі воєнних дій (за останніми даними кількість українців,