Після розпаду СРСР чимало українців повернулися на батьківщину, частина українців-офіцерів виїхала до Російської Федерації, уряд якої зобов'язався надати їм квартири. 1995 в Е. налічувалося близько 39,6 тис. осіб української національності.
Відплив із Е. осіб українського походження певною мірою пов'язаний із труднощами отримання громадянства. Е. запровадила закон про надання громадянства, на яке мали беззастережне право лише ті особи, які жили на її території до 16 червня 1940, їхні діти та онуки. Решта жителів неестонського походження могла отримати громадянство шляхом натуралізації, що передбачає проживання в країні не менше 5 років, складання іспиту з естонської мови та із закону про громадянство, а також наявність легального постійного прибутку. 1997 в Е. проживало понад 1 тис. громадян України. Ті, хто не має естонського громадянства, але постійно проживає на території Е., можуть брати участь у виборах органів місцевого самоврядування.
Від 1989 в Е. діє Українське земляцтво, яке допомагає українцям адаптуватися до змін, що відбулися в суспільстві, займається культурно-просвітницькою діяльністю. При земляцтві діють українська недільна школа, курси естонської мови, «Пласт», фольклорний ансамбль «Журба», вокальна група «Відлуння», дитячий фольклорний колектив «Струмочок». Естонський уряд надає Українському земляцтву певну фінансову й організаційну допомогу.
Літ.: Міхновський О. Товариство студентів-українців у Дорнатії. В кн.: Історичний огляд життя в студентських українських організаціях. — Львів, 1908; Винниченко І. І. Українці в державах колишнього СРСР: історико-географічний нарис. — Житомир, 1992; Івченко О. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. — К., 1997; Трощинський В. П., Шевченко А. А. Українці в світі. В кн.: Україна крізь віки. — К., 1999, т. 15; Baltic security prospects at the turn of the 21 century. — Helsinki, 1999; Гачев Г. Национальные образы мира. Соседи России: Польша, Литва, Эстония. — М., 2003; Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка міжнародних відносин (1991–2003) / Відп. ред. С. В. Віднянський. — К., 2004.
М. С. Бур'ян.
ЕСТОНЦІ В УКРАЇНІ — представники народу (самоназва — еестласед), що належить до західно- та східно-балтійського типів атланто-балтійської раси і є основним населенням Естонії.
Перші поселення Е. засновані упродовж 1861–1879 на території Кримського півострова представниками релігійно-сектантського руху на чолі з ярвамаським селянином Ю. Лейнбергом (так званий «пророк Малтсвет»). Переважну більшість переселенців складали безземельні селяни. Для них у сорока
