ЄВРЕЙСЬКИЙ АНТИФАШИСТСЬКИЙ КОМІТЕТ — громадське об'єднання, створене у лютому 1942 в СРСР за ініціативи уряду при Радінформбюро з метою встановлення міжнародних контактів з єврейськими громадами країн антигітлерівської коаліції для консолідації їх у боротьбі проти фашизму. Заснуванню ЄАК передував мітинг представників єврейського народу, що відбувся в серпні 1941 в Москві, де виступили відомі діячі культури С. Міхоелс, І. Еренбург та Д. Бергельсон (пізніше — активісти комітету) із закликом до світового єврейства надати допомогу СРСР у боротьбі проти нацистської Німеччини. Разом з постанням ЄАК єврейські антифашистські організації виникли в США («Єврейська рада комітетів допомоги СРСР» на чолі з фізиком А. Ейнштейном і письменником Ш. Ашем), Палестині («Ліга Ві») тощо.
Відповідальним за діяльність ЄАК було призначено керівника Радінформбюро О. Лозовського (С. Дрідзо). До ЄАК увійшли поет С. Маршак, кінорежисер С. Ейзенштейн, музикант Д. Ойстрах, академік П. Капіца, генерал Я. Крейзер та інші — вихідці з різних регіонів СРСР, в тому числі України.
У травні 1942 в Москві відбувся другий мітинг ЄАК, присвячений збиранню коштів на придбання військової техніки для фронту. Тільки для комплектування танкового підрозділу «Радянський Біробіджан» було зібрано 3 млн. крб. Значну суму — близько 33 млн. доларів ЄАК зібрав у США, Канаді, Мексиці, Великій Британії та Палестині.
У липні 1942 в м. Куйбишеві (нині Саратов, РФ) мовою ідиш почав виходити друкований орган ЄАК — газета «Ейнікайт» («Єднання»), яка розповсюджувалася в СРСР та кордоном. Також було налагоджено трансляцію інформаційних радіопередач комітету для США та Великої Британії. 1943 члени ЄАК здійснили 7-місячне турне по США, Канаді, Мексиці та Великій Британії, яке сприяло поновленню розірваних у 1930-х зв'язків між радянським та світовим єврейством. 1944 ЄАК висунув пропозиції створити в СРСР спеціальну комісію допомоги євреям, які постраждали від війни, а на території Поволжя або Криму — Єврейську Радянську Республіку. Однак вони були відхилені урядовими інституціями.
У травні 1945, після перемоги над фашистською Німеччиною, ЄАК оприлюднив декларацію, в якій наголошувалося на солідарності, що постала між радянськими євреями та євреями інших країн світу. У перші повоєнні роки діяльність ЄАК зосереджувалася переважно на виданні газети «Ейнікайт» (з лютого 1945 виходила тричі на тиждень). Готувалися до видання збірники документальних матеріалів — «Чорна книга» (про злочини нацистів проти єврейського населення на окупованих територіях СРСР) та «Червона книга» (про участь євреїв у боротьбі проти фашизму).
