Літ.: В Україні як удома// http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/v-ukrayiniyak-udoma/p/; Сузір'я дружби // Одеські вісті, 2011, № 10.
М.С. Бур'ян, О.В. Набока.
КОРОЛІВСТВО ҐАЛІЦІЇ І ЛОДОМЕРІЇ (Königreich Galizien und Lodomerien; Galicia, рідше Halicia — латинська назва Галичини, Lodomeria — Володимирщина, тобто Волинь) — офіційне найменування північно-східної провінції (коронного краю) Австрії. Створено 1772 на землях, що були приєднані до Австрії внаслідок 1-го поділу Польщі. Назва провінції мала на меті довести спадкові права Габсбургів на новоприєднані землі: від 13 ст.
королі Угорщини, прагнучи підпорядкувати собі Галичину й Волинь, титулували себе деякий час «королями Ґаліції і Володимирії». Найдокладніше «право на володіння» обґрунтовувала видана у Відні книга Й.-Х. Енґеля «Geschichte von Halitsch und Wladimir bis 1772: Verbunden mit Auseinandersetzung und Verteidigung der Oesterreichisch-Ungarischen Besitzrechte auf diese Königreiche». До королівства входили заселена переважно українцями Галичина (у межах провінції відома як Східна Галичина), а також переважно польські землі колишніх Краківського і Сандомирського воєводств. Воно існувало до 1918. 1789–1914 друкувалися офіційні переліки установ і посадовців королівства, до 1869 — німецькою мовою, а від 1870 — польською; подібні переліки друкувалися польською мовою для греко-католицьких єпархій.
Літ.: [Kuropatnicki E.-А.] Geographia albo dokładne opisane królestw Galicyi i Lodomeryi. — Przemyœl, 1786; Hoppe J.A. Aeltere und neuere Geschichte der Königreiche Galizien und Lodomerien. — Wien, 1792; Gebhardi L.A. Geschichte der Königreiche Galizien, Lodomerien und Rothreuâen, teil 3. Leipzig. — 1781; Кревецький І. Королівство Галичини і Володимирії 1772– 1918 // Стара Україна (Львів), 1925, № 1–2.
Я.Д. Ісаєвич.
«КОРОТКИЙ ВИВІД ПРИЧИН, ЯКИМИ УКРАЇНА З ВІЙСЬКОМ ЗАПОРОЗЬКИМ ПОБУДЖЕНА АБО ВЛАСТИВО ЗМУШЕНА БУЛА ВИЙТИ З МОСКОВСЬКОЇ ПРОТЕКЦІЇ» 1709 — політичний трактат, написаний представниками мазепинської еміграції для обґрунтування права Гетьманщини на вихід з Російської держави, пам'ятка українського політичного права та правової думки. Знайдений у Шведському державному архіві Н. Молчановським, опублікований 1909 М. Грушевським. «Короткий вивід причин» проголошував природні права народу на свободу совісті та непорушність станових привілеїв, указував на те, що повстання проти монарха-суверена в разі порушення ним цих природних прав є правомірним.
Правовідносини народу з монархом класифікувалися як умовне (договірне, протекція) та безумовне підданство. Основна категорія твору — «вільний
