свої факторії англійські, французькі та німецькі місіонери: країна на багато десятиліть стає джерелом работоргівлі європейських колонізаторів з Америкою. У 1884 К. захопила Німеччина, оголосивши його своїм протекторатом, який під час Першої світової війни окупували англо-французькі війська. 1922 за рішенням Ліги Націй К. включено до системи міжнародної опіки: східну частину передано Франції, західну — Великій Британії. 1946 обидві частини країни оголошено підопічними територіями ООН під управлінням Франції і Великої Британії. 1 січня 1960 на території Східного К. постала незалежна Республіка К. За наслідками плебісциту 1961, її північна частина приєдналася до Нігерії, південна — до Республіки К. Того ж року утворено Федеративну Республіку К., яка 1972 дістала назву Об'єднана Республіка К., а від січня 1984 — Республіка К.
К. — член різних міжнародних організацій. в тому числі ООН (з 1960), Африканського союзу. 21 листопада 1993 між К. і Україною встановлено дипломатичні відносини.
У міжнародних економічних зв'язках К. представлений традиційними статтями експорту — продукцією тропічного сільського господарства, лісоматеріалами. Культурні зв'язки України з К. започатковано у 1970-х роках, де головне місце посіли переклади художньої літератури африканської країни. 1981 окремим виданням у перекладі українською вийшли романи відомого письменника М. Беті «Пам'ятай Рубена» та «Перпетуя, або звичка до незгод», присвячені історії країни за часів здобуття незалежності. У Києві опубліковано також поезії камерунських авторів Е. Епанья Йондо, М.С. Діпоко, Ф. Сенга-Кюо та ін.
Літ.: La Vine V. Th. Le Cameroun. — Paris, 1970, t. 1–2; Горнунг М.Б. та ін. История открытия и исследования Африки. — М., 1973; Покальчук Ю. Поезія, народжена свободою // Всесвіт, 1973, № 9; Хазанов А.М. Экспансия Португалии в Африке и борьба африканських народов за независимость (XVI–XVIII вв.). — М. 1976.
М.М. Варварцев.
КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ДОГОВІР 1653. Укладений 5 (15) грудня між Річчю Посполитою й Кримським ханством поблизу м. Кам'янця (тепер Кам'янець-Подільський Хмельницької обл.).
У лютому 1653 на територію Брацлавщини вторглася 14-тисячна польська армія на чолі зі Стефаном Чарнецьким. Поблизу Умані вона зазнала нищівної поразки від козацького війська полковника Івана Богуна. Повторне вторгнення поляків, але вже під проводом короля Яна ІІ Казимира, було здійснено восени того ж року. Майже 50-тис. польське військо рухалося у напрямі Кам'янця, де стало табором біля Жванецького замку.
В середині жовтня спільними зусиллями козацько-татарської армії на чолі з українським гетьманом Богданом Хмельницьким і кримським ханом
