Засадний полк Дмитра Коріятовича Боброка-Волинського та Володимира Андрійовича Хороброго, князя Серпуховського. Перед початком К.б. відбувся традиційний поєдинок витязів — руського монаха-воїна Олександра Пересвєта та ординця Темір-Мурзи (Челубея), які, простромивши списами один одного, загинули. З початком битви ординці спрямували атаку на Передовий та Великий полки. Цей натиск було відбито, і тоді Мамай переніс центр удару на лівий фланг руської армії й почав його тіснити. Проте стрімкий удар Засадного полку в тил та фланг військ Мамая виявився повною несподіванкою і фактично вирішив долю битви на користь руської армії. Ординцям було завдано нищівної поразки (загинуло близько 2/3 їх складу). Втрати військ Дмитрія Івановича становили трохи більше половини особового складу.
Перемога в К.б. не ліквідувала залежності Русі від Золотої Орди, проте змусила ординців відсунути свої кочів'я й поселення від руських земель.
Золотій Орді було завдано відчутного удару, що прискорило процес її розпаду.
Літ.: Данилевський В. Дмитрій Донськой. — К., 1945; Тихомиров М.Н. Куликовская битва 1380 года // Вопросы истории, 1955, № 8; Греков И.Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды (на рубеже XIV–XV вв.). — М., 1975; Кирпичников А.Н. Куликовская битва. — Л., 1980; Куликовская битва: Сб. ст. — М., 1980; Петренко В.Я. Битва на Куликовому полі 8 вересня 1380 року // УІЖ, 1980, № 9; Хорошкевич Г.Л. Політичні наслідки Куликовської битви // Там само; Шабульдо Ф.М. Синьоводська проблема: можливий спосіб її розв'язання. В кн.: Історичні зошити. — К., 1998.
А.О. Гурбик.
«KULTURA» — часопис, заснований польським публіцистом, громадським діячем Єжи Ґедройцем у 1947 у м. Мезон Лафітт неподалік від Парижа. № 637 за вересень 2000 став останнім номером журналу. Тираж досягав 7 тис. примірників. «К.» мала передплатників у багатьох країнах.
До країн з комуністичною формою правління, перш за все до Польщі, журнал потрапляв нелегально.
У часопису друкувалися художні твори, рецензії, порушувались питання взаємовідносин Польщі з сусідніми східним державами. Авторами «К.» були представники з різних країн світу: за період її діяльності друком вийшли твори близько 2500 авторів. Часопис висвітлював різні аспекти польсько-українських відносин. З ним співробітничали Ю. Шевельов, Л. Мосендз, Є. Маланюк, Б. Осадчук, І. Лисяк-Рудницький, Ю. Лавриненко. Роль посередника між щомісячником та українською еміграцією відігравав Є. Стемповський (Павел Гостовєц), згодом — Б. Осадчук. У 1948 на шпальтах «К.» з'явився текст про українських неокласиків Л. Мосенза під псевдонімом Леонід Кожон. Через рік
