литовських, білоруських, деяких російських земель, містить документи з політичних, торговельних, культурних зв'язків з європейськими країнами. Цінну інформацію містять посольські акти, інструкції, дипломатична переписка з кримськими ханами, московськими царями, матеріали військового та оборонного характеру, переписи війська Великого князівства Литовського, сеймова документація, обласні привілеї тощо. Левову частку становлять джерела, що дають можливість вивчати історію формування та еволюцію шляхетського землеволодіння, державного й церковного господарства, суспільний й економічний статус землевласників, міщанства, селянства, питання торгівлі, митної системи. Це основний комплекс офіційних актів для визначення державної території та її історичних регіонів, територіально-адміністративних одиниць, вивчення соціальних та демографічних процесів, історії етнічних громад, населених пунктів, дослідження генеалогії князів, панів, бояр та зем'ян, а також біографій політичних та державних діячів литовської держави. Книги ЛМ наповнені різноманітними матеріалами щодо повсякденного життя, звичаїв і традицій різних прошарків населення, соціальних конфліктів, дають певне уявлення про духовне життя, свідомість та менталітет населення князівства.
Основну частину джерельного матеріалу ЛМ складає актова документація. Зважаючи на існуючі різноманітні класифікації документи поділяються на декілька груп. Першу, найбільшу, складають акти публічно-правового характеру. До них належать: 1) Листи або грамоти, які видавались від імені великого князя литовського чи представників центральної влади, розпорядження місцевій адміністрації з господарських та фінансових справ; «листи» про надання шляхті земельних володінь та селян; дозволи на організацію ярмарків та торгів, відкриття корчм; дозволи на безмитну торгівлю; «листи», які являли собою майнові (переважно земельні) операції між шляхтою; «листи» про взаємовідносини між світськими та духовними особами; «листи продажні», що становили акт купівлі-продажу нерухомого майна. 2) Привілеї — ними фіксувались пожалування магнатам, шляхті, представникам місцевої королівської адміністрації на нерухоме майно, тримання мита, організацію ярмарків і торгів, безмитну торгівлю тощо. До привілеїв слід також віднести уставні земські грамоти, які були офіційними законодавчими актами судово-адміністративного, публічно-правового, приватноправового та соціально-економічного характеру і надавалися верховною владою областям/землям для законодавчого забезпечення внутрішніх відносин. 3) Підтвердження — грамоти, в яких великий князь від свого імені підтверджував магнатам, шляхті, духовенству, купцям та міщанам попередні надання (наприклад, на володіння нерухомим майном); 4) Вольності — спеціальні документи, яким міські громади звільнялись від сплати мит і стягнення деяких податкових зборів на певний термін внаслідок різноманітних лих; 5) Устави — загальнодержавні акти, до яких
