Дністер. Але у ті часи для багатьох литовців, передовсім вояків, перебування в Україні було тимчасовим.
За переписом населення Російської імперії 1897, в Україні проживало 1684 литовців, з них у сільській місцевості 764. Основними місцями зосередження були південні губернії: Херсонська (540 осіб), Катеринославська — (325), Таврійська (218). Їх чисельність значно зросла під час Першої світової війни. Лише у Києві 1919 проживало 1159 литовців. 1920 у Кременчуцькій, Миколаївській, Чернігівській, Одеській та Полтавській губерніях налічувалося 15 569 литовців. Цього року в УСРР було створено литовській відділ агітації та пропаганди при ЦК КП(б)У, завданням якого було проведення агіткампанії серед демобілізованих з армії литовців: секції відділу діяли на південному сході України.
За переписом 1926 у межах УРСР та Кримській АРСР проживало 7186 литовців. Після Другої світової війни їх загальна кількість була: у 1959 — 8906, у 1970 — 10 715, у 1979 — 9658, у 1989 — 11 278. За даними перепису населення 2001 в Україні проживали 7207 литовців, переважно на сході та півдні країни, зокрема, у Донецькій області — 1359 осіб, Луганській — 568, Одеській — 484. Для цих районів характерне й найбільше число литовцівгородян. 5406 осіб вважають рідною мовою литовську, але вільно нею володіють лише 1280, українську мову вважають рідною 523 особи, 5294 — російську.
У травні 1990 у Києві було засновано Товариство литовців України ім. Майроніса. Його заходом, зокрема відзначилися 450-ліття видання першої литовської книги М. Мажвідаса, 80-річчя Незалежності Литви.
27 грудня 1992 у Львові створено товариство «Медейна», яке готує та проводить різні народні та національні свята Литви — Калєдос (Різдво), Велікос (Пасха), Ужгавенес (Масниця), День незалежності Литви, зустрічі з відомими діячами Литви та України. Від 1993 при товаристві діє школа літуаністики.
1997 підписано угоду між Департаментом національних меншин і вихідців з Литви при уряді Литовської Республіки та Державним комітетом України у справах національностей та міграції щодо співпраці в області національних відносин. Угода сприяла подальшому розвитку культурного життя литовської громади. 1997 засновано перше приватне литовське видавництво «Балтія Друк». 1998 у Києві відбувся перший фестиваль пісні й танцю українських литовців, який став щорічним. Литовська національна меншина бере участь у фестивалі художньої самодіяльності «Всі ми діти твої, Україно». 1999 було створено Вінницькій історичний центр «Сакалас» («Сокіл»), що займається дослідженнями доби Великого князівства Литовського в Україні.
Молодіжна спілка литовців України, яка об'єднує громадян Києва, Львова, Вінниці, Білої Церкви, Харкова, Запоріжжя, Дніпропетровська та
