Розвиток істор. науки у Л. пов'язаний з діяльністю М. Грушевського, Ю. Целевича, І. Шараневича, С. Томашівського, І. Крип'якевича, М. Кордуби, І. Кревецького, Ф.-К. Ліске, В. Лозінського, К. Шайнохи, Л. Кубалі, Я. Птасьніка, О.-М. Бальцера, М. Балабана. Вивченням і популяризацією істор. та культурно-мистецьких пам'яток Л. займалися, зокрема, краєзнавці А. Шнайдер, Б. Януш, дир. міськ. архіву О. Чоловський, бургомістр Т. Рутовський.
В ун-ті викладали зоолог В. Дибовський, філософ К. Твардовський, математик Р. Смолуховський, у політехніці — архіт. Ю. Захарієвич, геолог Ю. Медвецький, хімік І. Мосціцький. У Л. діяли керівні органи укр. політ. партій — Української радикальної партії (засн. 1890), Української соціал-демократичної партії (1899), Націонал-демократ. партії (1899), ряду польс. і єврейс. партій та орг-цій.
З вересня 1914 в ході Галицької битви 1914 Л. був зайнятий рос. військами і став центром Галицького генерал-губернаторства. Царська адміністрація заборонила укр. партії та організації, укр. пресу, депортувала політ. опонентів. 22 вересня 1915, після поразки рос. військ у Горлицькій битві 1915, Л. повернувся під владу Австро-Угорщини.
18–19 жовтня 1918 у Л. відбулася Укр. нац. рада. Вона проголосила створення в Галичині, на Буковині й у Закарпатті Укр. д-ви (згідно з Тимчасовим осн. законом від 13 листопада 1918, її було названо Західноукраїнська Народна Республіка). 1 листопада 1918 укр. прапор піднято над Львів. ратушею. Українсько-польс. бої в місті тривали до 22 листопада 1918, а облога міста укр. армією — до квітня 1919.
1919–39 Л. був під контролем Польщі. У грудні 1920 став адм. центром Львів. воєводства. У цей час були порушені зв'язки Л. із традиційними ринками на сх. і пд. Це негативно позначилося на станові його економіки.
Міжнар. ярмарок «Східні торги» не зміг активізувати позиції Л. у світ. торгівлі.
Польс. влада всіляко обмежувала можливості вільного розвитку укр. к-ри. Ун-т, який фактично був двомовним, перетворили на польс. ун-т ім. Яна-Казимира (в ньому працювали математик С.Банах, філософ Р. Інгарден, біохімік Я. Парнас, лінгвіст Є. Курилович, бактеріолог Р. Вайгль, історик права П. Домбковський). 1921–25 діяв Львівський таємний український університет, 1922–25 Львів. таємна укр. висока політех. школа. 1920 засновано Укр. військово-істор. т-во, 1923 — Українське богословське наукове товариство. 1927 Українська греко-католицька церква заснувала Львівську богословську академію, її ректором був о. Й. Сліпий. НТШ розгорнуло дослідження з археології (Я. Пастернак), історії (І. Крип'якевич), літературознавства (К. Студинський, В. Щурат), мовознавства (В. Сімович), фольклористики (Ф. Колесса), книгознавства (Є. Пеленський), медицини (М. Панчишин).
