Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 (2012).pdf/172

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Ісаєвич Я. Львів: Сторінки історії. — Львів, 2005–2006; Isaievych Ia.

Voluntary Brotherhood: Confraternities of Laymen in Early Modern Ukraine. — Edmonton–Toronto, 2006; Історія Львова. — Львів, 2006, т. 1–3.

Я.Д. Ісаєвич.

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ІВАНА ФРАНКА — один з найстаріших вищих навчальних закладів Європи.

Є спадкоємцем Львівської єзуїтської колегії (1608–1661), Львівської єзуїтської академії (1661–1773), Йосифинського університету (1784–1805), Львівського ліцею (1805–17), Францового університету (1817–1918), Львівського університету Яна-Казимира (1919–39), Львівського державного університету ім. І. Франка (1939–1999).

Львівська єзуїтська академія була заснована 20 січня 1661 привілеєм польського короля Яна II Казимира Ваза на базі єзуїтської колегії. Привілей надавав їй «гідність академії і титул університету» з правом викладання в ньому всіх тогочасних університетських дисциплін, присудження вчених ступенів бакалавра, ліценціата, магістра і доктора. Обсяг і рівень викладання в ній були поставлені на такий же рівень, як і в інших університетах центрально-східної Європи. В академії працювало від 15–17 (поч. 17 ст.) до 50 (кінець 17 ст.) професорів та магістрів. 1676 навчалося 500 студентів, а в перші роки 18 ст. — 700. У складі академії були 2 факультети — філософський і богословський. Від 1688 існувала кафедра анатомії і фізики.

В академії викладали філософію, логіку, риторику, математику, астрономію, архітектуру та інші дисципліни. Професорами працювали К. Нєсєцький, Ф. Гродзіцький, І. Красіцький, Г. Пірамович, Т. Сєкєжинський та ін. Навчання велося латинською мовою. Від 1749 при академії діяв Шляхетський колегіум. Академія підтримувала зв'язки з іншими тогочасними університетами й академіями (це засвідчують, зокрема, виявлені у рукописному фонді Києво-Могилянської академії тексти лекцій з філософії, що читали у Львівської єзуїтській академії). 1773 академію було закрито у зв'язку зі скасуванням ордену єзуїтів 21 жовтня 1784 австрійський імператор Йосиф II у рамках здійснюваної ним реформи освіти видав диплом про заснування у Львові університету.

У дипломі зазначалося, що «у Львові як столиці Галичини вже існуючі і ті, що будуть відкриті в майбутньому, наукові інститути творитимуть разом університет з такими факультетами: богословським, правничим, філософським і медицини». Університету передали будівлі колишнього монастиря й костьолу чину св. Трійці. 16 листопада 1784 відбулася церемонія з нагоди його заснування, святкову промову виголосив губернатор Галичини граф Й.Бригідо. Увечері було влаштовано ілюмінацію міста, а в театрі поставлено виставу «Двоє друзів» (її написав з нагоди початку навчального року про-