ваний 10 січня 1663 (31 грудня 1662) як відділ Посольського приказу для відання українськими справами. Через М.п. російський уряд здійснював контроль за політико-адміністративною діяльністю гетьманської адміністрації та царських воєвод в Україні. Санкціонував вибори нового гетьмана та вищої козацької адміністрації, розглядав справи та організовував розшук збіглих з Росії в Україну селян, кріпаків і солдатів; через служителів приказу, платних агентів з числа українського населення та іноземних купців збирав інформацію про політичну обстановку в Україні; здійснював безпосереднє керівництво воєводами в українських містах. Як судовий орган розглядав справи про злочини службовців М.п., воєвод та царських ратних людей в Україні, остаточно вирішував питання про міру покарання за злочини, вчинені гетьманом або вищою старшиною (крім смертної кари, що санкціонувалася особисто царем). Із звуженням меж української автономії прерогативи М.п. розширювалися. М.п. ліквідовано 1722 у зв'язку із заснуванням Малоросійської колегії та передачею українських справ з відання Колегії закордонних справ до Правительствуючого Сенату.
Літ.: Софроненко К.А. Малороссийский приказ Русского государства второй половины ХVII и начала ХVIII века. — М., 1960.
В.М. Горобець.
МАЛЬТА, Республіка Мальта (Malta, Republika ta'Malta, Republic of Malta) — держава, що обіймає у центральній частині Середземного моря групу островів. Найбільші з них — Мальта і Гоцо. Загальна площа 316 км2.
Населення 416 тис. осіб (2010). Столиця м. Валлетта. Офіційні мови — мальтійська та англійська.
Розташована на головному перехресті морських шляхів між Європою, Азією і Африкою. У своїй історії М. пережила багато різних господарів.
Найдавніші з них — фінікійці (з 13 ст. до н.е.) і греки, згодом — імперія персів. Протягом 6 ст. до н.е. — 13 ст. н.е. на М. панували поперемінно Карфаген, Рим, Візантія, араби, нормани, іспанці. 1530 імператор Священної Римської імперії Карл V передав управління М. військово-чернечому ордену іоаннітів, який зобов'язався охороняти Середземне море від турецьких завойовників, а також від піратів й відтоді дістав назву Мальтійського ордену. 1798 мальтійські рицарі капітулювали перед армією наполеонівської Франції, але вже 1800 острів захопили англійці, перетворивши його у свою колонію і заснувавши потужну військово-морську базу. У роки Другої світової війни М. мужньо витримала італійську та німецьку блокаду, численні бомбардування і обстріли з повітря і моря.
1964 М. одержала незалежність від Великої Британії і прийняла конституцію. Новою (1974) конституцією у країні заборонено існування іноземних
